Якою б злючою і сніжною не була зима, ми завжди з нетерпінням чекаємо її приходу. Зима – це незабутні новорічні свята, щедрівки та колядки, пора бажань і сподівань. З її приходом ми радіємо снігу і розвагам, але й шукаємо способи, як зігрітися в морози. Особливо це стосується тих, кому доводиться багато часу взимку проводити на вулиці.
Звичайно, як вважається в народі, найпоширенішим способом зігріву є «стопка» на душу. На початку може здатися, що спиртне дійсно допомагає. І не дивно, оскільки під дією алкоголю кровоносні судини і пори розширюються, організм швидко розігрівається і починає із ще більшою силою віддавати тепло, а це приводить до прискореного переохолодження. Спазм судин на морозі може настати вже через 15–20 хвилин — ось вам і ефект спиртного.
То що ж роблять ті люди, яким доводиться перебувати на свіжому повітрі у будь-яку погоду за службовим обов’язком?
Валентина ГОНЗА, працівниця дільниці благоустрою ПП «Базис плюс»:
- На вулиці працюю протягом року. Влітку дошкуляє спека, а взимку - мороз. Робота у нас, працівників дільниці благоустрою, не з легких. Проте я вже на цій «посаді» понад 10 років. Коли благоустроєм у Золотоноші стало опікуватися приватне підприємство «Базис плюс», такому «цінному» спеціалісту, як я, відразу ж знайшлося місце. Робота з мітлою, лопатою, граблями виснажує фізично. Але ж комусь треба прибирати вулиці, парки, тротуари, доглядати за клумбами. Взимку, звичайно, найтяжче. Ні, не від холоду. Хто трудиться, тому навіть спекотно. А від скутості рухів через одяг. Зими нині теплі, м’які, з частими відлигами. Тоді промокає взуття. Доводиться брати змінне. Іноді поверх шкарпеток одягаю поліетиленові пакети, а потім ще одні шкарпетки. Отримаю зарплату, то придбаю чобітки: вони знизу як калоші, а халявки утеплені. В обід зігріваюся гарячим чаєм чи кавою. Про те, щоб змінити місце роботи, навіть і не думаю. Мені подобається наводити лад у місті. Так приємно, коли перехожі дякують за порядок, за нашу працю. Буває, деякі кажуть: «Вам, певно, по вісім тисяч платять, що ви не хочете іншу роботу шукати!»
На відміну від жінок-прибиральниць бажаючих поспілкуватися на цю тему серед реалізаторів промислових і продуктових товарів на міському ринку виявилися одиниці. Більшість була не налаштована на діалог і ні за що не хотіла ділитися досвідом боротьби з холодом.
Зоя ЯКОВЕНКО, підприємець:
- Рятує від холоду теплий одяг і чай в термосі під прилавком. Одягаю теплу кофту і жилетку, а вже потім - куртку. Зима привчила не до моди і краси, а до комфорту: головне, щоб було зручно. Одяг просторий, щоб легко було рухатися. Треба ж не просто «напугатися» і стояти, а обслуговувати клієнтів. Окрім цього, обладнала свою робоче місце: постелила дерев’яний трапок і вкрила його картоном – так від бетону не тягне холодом. А чаї намагаюся робити, додаючи шипшину або імбир. Іноді заварюю ромашку у поєднанні з медом та липою. Зовсім недавно відкрила для себе корисність ехінацеї. Вона допомагає боротися з бактеріями та вірусами. До всього, саме чай з ехінацеєю покращує настрій. І тоді в доброму гуморі та ерудовано обслуговую клієнтів. Так і пристосувалася до умов на морозі. Бо хворіти ж не можна – втрачу заробіток. Та й задоволення це не з дешевих.
Євген КОЛІСНИК, електромонтер ТОВ «380 В»:
- Як вберегтися від холоду? Сидіти у теплій кімнаті та попивати духмяний чайок. Жартую, звичайно. У товаристві працюю останні 5 років, а взагалі на «повітрі» з 2008. Побільше одягти на себе не можна, бо яка тоді з мене робота. Намагаюся більше рухатися. Взагалі висотні роботи на морозі вище 5 градусів ми не проводимо, бо пошкоджується дріт - тріскається ізоляція. Серед зігріваючих напоїв – чай і кава в авто. Дрижаки виходять увечері, в теплі вдома. Тоді йде комплексна атака на перші прояви застуди. Парю ноги та насипаю в шкарпетки суху гірчицю. А взагалі-то, я вже загартований. Зима не дає розслаблюватися, вона «підганяє» швидше виконати завдання. Ось зараз будемо чіпляти новорічні прикраси на алеї троянд. Хіба ж мені можна хворіти? Новий рік на носі. А кабінетна робота – не для мене. Це ж така нудота.
Віталій ШМОРГУН, начальник дільниці водопостачання КП «Міський водоканал»:
- У комунальному підприємстві працюю вже 8 років, з дня його утворення. До цього трудився у приватному товаристві. Найважче взимку: грунт промерзає, і застаріла мережа міського водогону виходить з ладу. Як кажуть: де тонко – там і рветься. У нашій бригаді аварійно-відновлювальних робіт три спеціалісти: 2 слюсарі і один зварювальник. Буває, що хоч розірвися: не встигли довести все до ладу на одному об’єкті, як аварія вже трапилася на іншому. Доводиться працювати у будь-яку погоду. Скажу відверто: «Лучше летом у костра, чем зимой на сонце». Ну як вберегтися від холоду, коли люди без води? Не будемо ж ми чаї ганяти, коли кожна хвилина на вагу золота. Іноді доводиться й під світло фар працювати, до «перемоги». Це вже вдома потім відігріваємося. А на роботі про комфорт не думаємо – взяли спецодяг і в колодязь чи траншею, от і все зігрівання та вберігання.
