На засідання 48 сесії Золотоніської міської ради депутати запросили директора ПрАТ «АТП-17112» Петра Малишка. «Чому вартість перевезень у Золотоноші зростає, а якість обслуговування залишилася ще як при Союзі?» - поцікавилася місцевий обранець Наталія Зеленська. Однак не тільки це стало приводом його присутності на зібранні.
На засіданні комісії з питань розвитку підприємництва, яке зазвичай проходить напередодні чергової сесії міськради, депутат Валерій Норенко підняв проблему відсутності зацікавленості у водіїв місцевого підприємства-перевізника у наданні якісних послуг населенню. Зокрема, він навів непоодинокі факти, коли автобуси за маршрутами №2 і №5 відправляються ввечері із залізничного вокзалу, не дочекавшись прибуття дизель-потяга Шевченко-Гребінка. Побачивши хвіст останньої маршрутки на виїзді з вокзалу, знаючі пасажири мчать йому навперейми. Доки водій виїде на головну вулицю, пропускаючи потік транспорту, доки забере пасажирів на першій зупинці та здолає залізничний переїзд з обов’язковою зупинкою, як того вимагають дорожні знаки, є всі шанси добігти аж до професійного ліцею і там перейняти перевізника. Дехто вже у Хвилівці намагається пробратися у перші вагони дизеля, які зупиняються в кінці платформи, тим часом збільшуючи вірогідність перехопити автобуса.
Ось що сказав Петро Малишко:
- До 2016 року фінансування пільгових перевезень компенсував державний бюджет. Це були суми 600 тис. грн, 800 тис. грн, 1 млн грн щорічно. Відтепер це покладено на органи місцевого самоврядування. У 2012 році ми придбали новий автобус вартістю 250 тисяч гривень. Бувало, що за рік автопарк поповнювався 5-6 машинами. У цьому році, дякуючи вам, ми отримали 1 млн 650 тис. грн. Наразі «Богдан» коштує понад 2 млн грн, а «ПАЗ» - 1,3-1,6 млн грн. Порівняйте ці цифри, додаючи різницю вартості пального, запчастин, ріст мінімальної зарплати тощо. Пасажирські перевезення завжди були збиткові. Сьогодні ситуація інша, але суть одна. Водії зараз у нас отримують мінімальну заробітну плату. Які зупинки, які автобуси, графік руху , польність і т. д. – це складна комплексна програма, але ми працюємо на відміну від сусідніх райцентрів, де перевезень немає.
Секретар міської ради Наталія Сьомак намагалася повернути діалог у потрібне русло: «Чому не зростає якість послуг, чому водії не вмотивовані, не зацікавлені заробити?:
Як пояснив Петро Малишко, графік кожного маршруту напрацьований роками і розроблений відповідно до початку-закінчення занять у школах-садочках, роботи установ, руху потягів і дизелів. «Хоча робота підприємства й не ідеальна, але вона покликана слугувати людям. Ніхто не виключає людського фактора у нашій роботі. Будемо розбиратися! Приймаю всі ваші зауваження і захищати не буду нікого».
- Чи шукали альтернативу оновлення автопарку, чи мають ваші водії заохочення, чи застосовували радикальні підходи до вирішення всіх проблем? – намагався зрозуміти депутат Сергій Мозговий, у якого окрім цього було багато питань щодо перевезень згарських пасажирів.
Він розповів про власні спостереження під час спеціальної кількагодинної поїздки у громадському транспорті і дійшов висновку, що необхідний контроль за водіями. Кермувальники не завжди обілечують пасажирів, а значить привласнюють денну виручку. «Гроші у власну кишеню, залишені на залізничному вокзалі пасажири – ось вам уже 2 джерела недоотримання коштів підприємством», - констатував Сергій Мозговий. Віктор Душка отримав негативну відповідь очільника перевізників щодо покращення якості послуг. Їхній колега Володимир Короленко не зрозумів тези про збитковість, якщо у столиці конкуренти палять маршрутки.
Міський голова Віталій Войцехівський запропонував депутатам контактувати з директором АТП у телефонному режимі безпосередньо під час виникнення конфліктних ситуацій. Ця оперативність буде більш продуктивною. А перевозити золотонісців ніхто не товпиться.
Свій виступ Петро Малишко завершив, запросивши депутатський корпус відвідати автотранспортне підприємство, ознайомитися із автопарком, умовами роботи ремонтних боксів тощо.
Зауважимо, що своїм рішенням депутати ухвалили виділити 1 млн 650 тисяч гривень компенсації за пільгове перевезення міських пасажирів. Однак вимагали від керівника сприйняти зауваження і змінити підходи до обслуговування.
