Майже чотири місяці минуло з часу зникнення золотонісця Петра Литовченка, який мешкав по вул. Обухова, 28, кв. 1. Фото з інформацією людини розклеєні по всьому місту, у салонах автобусів місцевого автопарку, де Петро Олександрович працював водієм.
З власних джерел нам стало відомо, що в родині Литовченків троє дорослих дітей. З однією з доньок - Антоніною - нам вдалося зв’язатися по телефону, але через зайнятість жінка не змогла поспілкуватися. Натомість дала номер мобільного матері – Ніни Володимирівни. За словами дружини зниклого, його пошук розпочали відразу, ще у червні. Чоловік переніс два мікроінсульти, що спричинили часткову втрату пам’яті та глухоту на ліве вухо. Тому він носив слуховий апарат. Завжди прогулювався вулицею, часто ходив на базар і щоразу повертався додому. Він міг поїхати автобусом до сестри у Софіївку, погостювати і дістатися назад. Та 9-го червня вдома його не дочекалися. Оббігали сусідів, розпитали у таксиста, який бачив його останнім. Звернулися у поліцію. Дякуючи новопризначеному слідчому Євгенію Рудаковському починають відкриватися нові деталі зникнення Петра Олександровича.
Якось зателефонували віруючі однієї з релігійних течій, що пропагують віру перехожим: начебто вони бачили розшукувану особу у с. Червона Слобода. Більше того, навіть розмовляли з чоловіком і на 100 відсотків були впевнені, що це саме та людина. Ніна Володимирівна разом з чоловіковою сестрою відразу туди поїхали. Шукали селом, побували в лікарні, розпитували перехожих, та марно. До пошуків підключили і дільничного інспектора Черкаського відділу поліції, який розповсюдив інформацію у селах Черкаського району. Окрім офіційних пошуків, рідні вдалися й до послуг ворожки. Вона підтвердила, що зовсім недавно чоловік був на правому березі Дніпра.
- Вже з ніг збилися у пошуках, - ділиться згорьована жінка. – На жаль, результату нуль. Йде зима, холоди. Душа болить, як він буде? Одна надія на слідчого та небайдужих людей.
