Фотогалерея
Урочистості 90-х були затиснуті у бюрократичні рамки
Зі спогадів провідного спеціаліста Золотоніського відділу культури Вікторії Долгушиної.
– Я прийшла працювати у міський відділ культури у 1997 році, відразу після закінчення Канівського училища культури. У той час ще не було такої глобальної комп’ютеризації і сценаріїв святкових заходів не збереглося. Але протягом багатьох років, пригадую, вони були стандартними: урочистий мітинг біля пам’ятника Тарасові Шевченку розпочинався традиційно о 10 ранку, потім відбувався шаховий турнір, грав духовий оркестр. Опівдні зазвичай був тематичний концерт, під вечір виступали вихованці спортивних секцій. О 17.00 – виступ колективу-ювіляра. А вже о 19 годині – концерт столичних артистів або гуртів.
Після 2014 року у сценарії почали додавати виступ учасників антитерористичної операції та покладання квітів до пам’ятника Героям Небесної Сотні.
Незалежність породила креативність та дала політ фантазії
Останнє десятиріччя ми дійсно відчули незалежність. Вона проявилася у креативності під час підготовки до проведення чергової річниці. У Золотоноші відійшли від протокольних мітингів, вітань посадовців. У сценарії домінує необмежений політ фантазії. Цьогоріч, до прикладу, ми зробили гігантську вишиванку, маючи на меті, щоби вона стала оберегом для усіх золотонісців від усього лихого, що може статися у житті. Також знаючи, що наша вишивана сорочка є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі.
Примітно, що у святкових заходах активними учасниками стали діти. Це драйвові, патріотично і символічно, адже це юне покоління містян – наше майбутнє.
У Золотоноші організований Молодіжний клуб журналістики. Молодь, як свіжий вітер, вдихнула у культурне життя новий подих. Тісне спілкування допомагає нам використовувати молодіжні тенденції в організації свята Незалежності. У 2019 році урочистості завершилися оригінальним піротехнічним шоу у національних кольорах. У 2020-му родзинкою свята стала велична постать українки у національному вбранні, яке накрило центральну площу, як покров.
А ще нам на руку – розвиток вітчизняної культури. З’явилася маса неперевершених українських пісень різного жанру, які ми залюбки використовуємо. Якщо на початку 2000 було важко повністю повномасштабно музикувати сценарій під український контент, то з роками ця проблема повністю відпала.
Золотоніська культура, вступаючи у 4 десятиліття незалежності країни, переживає епоху вільності, креативності і свободи. Цей настрій відчувають містяни та гості Золотоніської громади, які з радістю поспішають відвідати масові урочистості.
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.
