Уже 6 років поспіль (за винятком карантинного 2020-го) у Золотоноші проходить Всеукраїнський фестиваль чорнобривців. Серед розмаїття цікавих конкурсів в рамках фестивалю, є поетичний: місцеві поети і прозаїки присвячують рідному місту вишукані слова про його красу, історію, чудові локації. Щороку десятки творів. А чи є книги або збірки про Золотоношу? Хто їх автори?

Ці питання привели нас до Золотоніської центральної бібліотеки для дітей та дорослих. Бібліотекар Ніна Гринь та завідуюча Галина Безкровна підібрали книги, присвячені Золотоніщині у роки Другої світової війни, Свято-Успенському собору, краєзнавчому музею, відомим керівникам міста. Серед них - праці кандидата історичних наук, члена Національної спілки журналістів Григорія Голиша, викладача кафедри історіографії, джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Черкаського державного університету ім. Б. Хмельницького Лариси Голиш, фундатора краєзнавчого руху на Черкащині Михайла Пономаренка «Подорож Златокраєм»; історико-художній нарис братів – Віталія та Володимира Побиванців «Храм при дорозі»; Михайла Пономаренка «Золотоніський краєзнавчий музей»; сестер Галини та Катерини Побиванець «Пам’ятаймо минуле заради майбутнього»; Григорія Суховершка «Катерина Полатайло».

Титанічний труд, багатющий архівний матеріал, документи, стародруки, спогади та усні джерела.

Колосальна інформація зібрана і вкладена у виданні 2008 року «Подорож Златокраєм», де сторінки 104-139 присвячені саме місту Золотоноші

Гадаємо, для багатьох містян, хто візьме до рук це видання, відкриються досі незнані сторінки про рідне місто. От хоча б те, що наша Струнківка була головним передмістям, а лівобіч річки розлягалися Хобата та Вераліївка, що мали ми власну Троєщину та Згурівку. Помітним залізничним вузлом Золотоноша стала у 1912 році після прокладення ширококолійної залізниці Одеса-Бахмач. У 1905 році головна вулиця носила назву – Переяславо-Кременчуцька.

З якою гордістю лягають на душу рядки: «На Золотоніському РМЗ було розроблено та випробувано перший у СРСР оригінальний крокуючий баштовий кран «КТС-35» вантажопідйомністю близько 5 тонн». Крок до незалежності золотонісці зробили під час першотравневої демонстрації 1990 року. Кілька десятків націонал-патріотів вийшли під синьо-жовтими прапорами, що розглядалося компартійною владою як нечуване зухвальство. Червоною ниткою у «Подорожі Златокраєм» проходить інформація про відомих і знаних містян, чия доля і діяльність нерозривно пов’язана із Золотоношею. Радимо взяти цю книгу у добротній бордовій палітурці до рук і віднайти для себе нове та цікаве.

«Якщо думати про майбутнє через століття , потрібно закладати в покоління пам’ять про минуле свого народу», - таким вступом розпочали свою книгу сестри Побиванець. Вона складається з кількох розділів: «Звідки ця назва?», «Через плин століть», «Золотоніщина в роки Великої вітчизняної війни», «Післявоєнні роки», «Золотоніщина – колиска видатних діячів»… У книзі молодих авторів ви можете довідатися про першу писемну згадку про наше місто, розташоване у Київському воєводстві, та його першого власника - князя Богдана Глинського, а звідси й назва Золотона, яку звуть Глинщиною.

Цьогоріч Золотоніському краєзнавчому музею виповнюється 60 років. Але, навіть на думку його першого директора Михайла Пономаренка, дату його створення можна вважати досить умовною. Книга-путівник відомого краєзнавця знайомить з експозицією музею, у якій красномовно відбилася багата і своєрідна природа Придніпровської низовини, яскраві події історичного минулого цього древнього слов’янського краю, героїчний часопис революційної, бойової та трудової слави різних періодів, знаменні реліквії натхненного сьогодення… Прочитавши путівник, вам неодмінно захочеться побачити експонати наяву, доторкнутися до глибин пам’яті рідного краю. Директор музею, що носить ім’я Михайла Пономаренка, Віта Ямборська ознайомить вас з багатющою історією, цікавими експонатами. Минулого року установа змінила свою адресу, переїхала на вул. Благовіщенську.

Книга «Храм при дорозі» присвячена не скільки Золотоноші, як її давній гордості – величному храму в честь Успіння Пресвятої Богородиці

Про це у перших рядках звернення зауважують самі автори – брати Побиванці. Книга побачила світ у 2019 році. Художнього колориту надають праці додатки «Отець Ярослав», «Прощена неділя», «Коли відцвітає терен», «Поводир».

Не завадило б кожному золотонісцю, хто безтямно закоханий у рідне місто, ознайомитись з літературним надбанням братів, яке отримало високе визнання серед когорти українських краєзнавців.

Чільне місце серед книг про Золотоношу займає брошура кандидата історичних наук, доцента Григорія Суховершка «Катерина Полатайло», чиє життя пов’язане з нашим містом. Катерина Олексіївна – людина добре відома на Черкащині і за її межами. Депутат Верховної Ради СРСР трьох скликань, народний депутат України, Герой Соціалістичної праці, голова одного з передових господарств Чорнобаївського району, перший секретар Золотоніського райкому Компартії України (1981-1986 рр.). Проста селянка, вона здобула вищу освіту у Київській сільськогосподарській академії та зарекомендувала себе умілим господарником і активним громадським діячем, увійшла у сузір’я видатних людей Черкаського краю. Портрет Катерини Полатайло завжди присутній у кабінеті Золотоніського міського голови Віталія Войцехівського, адже стиль керівництва цієї посадовиці – дороговказ для нинішнього очільника. Її ім’ям названа одна з вулиць міста. Та навряд чи підростаюче покоління молоді знає про унікальну жінку Черкащини, гордість чорнобаївської землі і мудрого та чуйного керівника Золотоніщини Катерину Полатайло. Для цього варто помандрувати сторінками праці Григорія Суховершка.

Ми підібрали лише частину книг про нашу чорнобривцеву Золотоношу і переконані, що ви вподобаєте їх значно більше, відвідавши місцеві бібліотеки. Так зможете відкрити нові, цікаві і багатющі факти про історію рідного міста і Золотоніського краю.

***

Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися