Золотоніська метеорологічна станція, мабуть, - одна з найстаріших в Україні. Як свідчить табличка на фасаді будівлі, дата її створення - 1895 рік. 44 роки тут працює Валентина Рибак. Рівно стільки ж жінка й очолює метеослужбу Золотоноші. У її підпорядкуванні - 6 осіб: 5 техніків-метеорологів – Тетяна Кутирь, Олена Луценко, Віта Онищенко, Віта Чубарь, Світлана Болотіна та агрометеоролог Любов Тіщенко. Щодня на посту перебувають 3 спеціалісти: начальник, агрометеоролог та один з техніків-метеорологів. Останній підрозділ працює позмінно, оскільки спостереження фахівці ведуть цілодобово.
Чи розробляють спеціалісти місцевої метеостанції прогноз погоди на Золотоніщині? Про це ми запитали Валентину Рибак.
- Наша метеостанція не складає прогнозів, - знайомить з нюансами своєї роботи Валентина Юріївна. – Ми – найнижча ланка. Наше основне завдання – спостереження. Ми слідкуємо за змінами в атмосфері, хмарністю, тиском, напрямом вітру, опадами (якщо є), температурою та вологістю повітря.
В обов’язки метеорологів входить спостереження за всіма природними процесами, які відбуваються навколо метеорологічної станції. Агрометеоролог відмічає зміни на полях за сільськогосподарськими культурами: схожість, кущіння, дозрівання тощо. Раз на добу вимірюють радіаційний фон.
Результати своїх спостережень золотоніські метеорологи зашифровують і відправляють через кожні 3 години до Українського гідрометеоцентру, куди «збігаються» дані від усіх колег країни. Шифровані зведення надходять до столиці в один і той же час: о 9, 12, 3, 18, 21, 00 годин.
На єдину синоптичну карту київські фахівці наносять лінії з однаковим тиском, у результаті чого вимальовується загальна картина: де проходять ізобари (лінії, що з'єднують на географічній карті місця з однаковим атмосферним тиском), а де – ізотерми (лінія, що з'єднує точки з однаковими значеннями температури); де формуються області з високим тиском, а де - з низьким. Так синоптики передбачають виникнення циклонів та антициклонів.
- Циклони несуть нам дощі і хмарну погоду, - пояснює начальниця. – Антициклони – сонячну, ясну погоду: влітку - спеку, взимку – послаблення морозів.
Саме на основі цих даних синоптична група складає прогноз погоди і відправляє свої передбачення на області та райони. Звичайно ж, для точності використовують дані метеосупутників та міжнародну інформацію колег.
- За радянських часів прогноз погоди нам надсилали на майбутній місяць, - згадує Валентина Юріївна. – І вірогідність його була високою. Нині дані надсилають на завтра і 5 наступних днів. З власного досвіду мушу сказати, що найбільш точний прогноз - терміном на 1 день, далі ймовірність знижується. На мою думку, основну роль у цій похибці відіграє людський фактор, тобто, втручання людини в екосистему.
Термометри, барометри, дозиметри радіаційного фонду, румбометр, флюгер, ph метр, ваги для зважування ґрунту, сушильна шафа, опадомір – ці та багато інших приладів щоденно використовують працівники Золотоніської метеостанції у своїй роботі. В основному доводиться користуватися ще радянськими приладами, однак останнім часом на станції з’являються і модернізовані метеорологічні пристрої. Одними з таких є барометр та ваги китайського виробництва для зважування грунту. Саме цей прилад допомагає визначити рівень вологості верхнього шару землі.
- Восени минулого року керівник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань сприяв перенесенню нашого метеомайданчика на територію станції, - ділиться Валентина Рибак. – Це - великий плюс у нашій роботі, адже донедавна наші фахівці змушені були проводити заміри, долаючи по 250 метрів до майданчика і в дощ, і в сніг.
Тож, тепер ми знаємо, яка кропітка робота золотоніської команди метеорологів стоїть за всіма прогнозами погоди, що линуть з усіх каналів телебачення або які переглядаємо на синоптичних сайтах в Інтернеті. І, як любить повторювати жартівлива і досвідчена Валентина Рибак, синоптики ніколи не помиляються з прогнозом, можуть не вгадати тільки місце і час.
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.
