21 травня - День вишиванки, який відзначають не тільки в Україні, але й за її межами – українці та всі прихильні до нас та нашої культури люди. Зазвичай цього дня одягають традиційний національний одяг, йдуть у ньому на роботу, навчання, влаштовують флешмоби. Однак у зв’язку з карантином, запровадженим через поширення коронавірусної інфекції, масові заходи не проводитимуться. Хоча у задоволенні покрасуватися у вишиванці, впевнені, золотонісці собі не відмовлять.
Цьогорічний День вишиванки присвячується українській родині та родоводу. Адже пандемія дала можливість кожному з нас осмислити, як важливо у житті мати родину, турбуватися про рідних, стареньких батьків і оточуючих людей поважного віку, виховати освічене і гуманне покоління, яке буде знати історію свого роду.
Через специфіку своєї роботи доводиться часто спілкуватися з людьми особисто і приємно дивуватися, як багато з них цікавляться своїм родоводом, намагаються вивудити з різних джерел дані про своє коріння. Як от житель села Кропивна Олександр Пузєєв. Цікавлячись історією свого роду, він дізнався, що його дружина Любов Андріївна є родичкою знаменитого Івана Піддубного.
- Мій син Олександр добре обізнаний з пошуковою мережею Інтернет, бо досліджував історію нагород мого батька, а свого дідуся Івана Юхимовича, - розповів Олександр Іванович. – Дізнався, коли, за що і які відзнаки він отримував. Знайшлися накази командирів про нагородження.
Наш співрозмовник розповів також про ще один цікавий момент. Його батько спочатку мав прізвище Пузій – справжнє козацьке. Але у роки війни довелося його змінити. Коли батько вилазив із палаючого танка, у нього згоріли всі документи. Почав їх відновлювати, але йому запропонували змінити з українського прізвища Пузій на російське - Пузєєв. Тоді не запитували: хочеш чи ні. На той час протест карався досить суворо. Так і з’явилося теперішнє - Пузєєв.
- Дідусь по батьковій лінії, Юхим Олексійович, жив у Бубново, - поринає у спогади Олександр Пузєєв. – Це село було ближче до Дніпра, біля річки Оріховка, яка виходила і заходила у Дніпро. Дідова хата стояла якраз на ній. З тієї річки пили воду, у ній чимало водилося риби. Батькова сестра Катерина Юхимівна проживала у Бубнівській Слобідці, до неї частенько їздили збирати гриби, яких у лісі на той час було дуже багато. Батько розповідав, що у страшні роки голодомору йому довелося займатися похованням рідних. Дядька не вдалося врятувати, а ось дідусь вижив, завдячуючи рибній юшці.
У сім’ї Олександра Івановича свято шанують родинні цінності, дотримуються українських традицій, а вишиванка стала для роду Пузєєвих своєрідним оберегом, символом здоров’я, краси, щасливої долі, родової пам’яті, порядності та святковості. За словами Олександра Івановича, вперше він одягнув вишиту сорочку 12 років тому. Її вишила та подарувала на ювілей сваха Валентина. Відтоді у вишиванках і діти, і внуки, носять їх не лише у свята, а й будні.
Варто зазначити, що усі, хто шукає достовірні відомості про власне коріння, родичів, що давно померли чи емігрували, можуть скористатися безліччю онлайн-ресурсів. Створена база даних більш як про два мільйони мешканців України, народжених у період 1650-1920 років. Розробники зазначають, що окрім безкоштовного доступу до бази (навігація передбачає пошук за прізвищем, діапазоном дат, регіоном, по мапі тощо), також створено розділ для волонтерів. Як це працює? При реєстрації кожен відвідувач отримує власний профіль і можливість створення родового дерева. Система автоматично аналізуватиме введені вами дані і у випадку збігу пропонуватиме варіанти розширення родоводу.
В Україні та за кордоном є низка офіційних баз даних, що допомагають знайти інформацію щодо родичів в межах ХХ століття. Наприклад, на сайті міститься інформація про репресованих українців. Хоч вона і неповна, проте дозволяє знайти дані про приблизно 130 тисяч осіб.
Пошуком рідних з минулого можна скористатися й іноземними ресурсами. Приміром, розпочинати пошук у польських архівах варто із порталу. Це зведений портал польських архівів, який, щонайменше, має опис усіх книг і дає уявлення, де вони розташовані. За іншою адресою є низка відсканованих метричних книг, що стосуються таких українських територій, як Поділля, Волинь та Львівщина. За наявності родичів, які мігрували за кордон, а саме до Сполучених Штатів Америки, можна скористатися сайтом. Він містить відскановані документи, у яких є детальні записи про людей, що прибували до США кораблями у третьому класі.
Усі ці способи пошукової роботи є публічно доступними для усіх громадян України - тож вперед, до пошуку.
