Уявити сьогодні життя без телефонного зв’язку - нереально. А ось 140 років тому це була справжня розкіш. Перший телефон у світі задзвонив у Сполучених Штатах Америки. Уперше в Україні телефон під'єднали 1885 року у Львові.
Історія розвитку телефонії у світі
Початок телефонного зв'язку сягає 1870-х pp.: перша телефонна мережа постала у 1870-80 pp. у США і Великій Британії. В історії згадується угорський інженер Тівадар Пушкаш, який у 1877–1878 роках запропонував ідею комутатора, працюючи в лабораторії Томаса Едісона.
Історія розвитку телефонії в Україні
І лише через 10 років засіб зв'язку з'явився в Україні. Перший телефонний дзвінок у нашій країні пролунав саме у Львові. Встановили апарат у театрі Марії Заньковецької. Стояв він на третьому поверсі в кабінеті адміністрації.
18 грудня 1885 року було створено спеціальну організацію - Львівські абоненти товариства телефонів. Тоді навіть у газеті надрукували список щасливчиків. Серед них були поліція, суд, пожежна охорона, заклади культури, фабрики і залізниця.
У 1896 році Львів уже було телефонізовано аж до передмість і почалася телефонізація провінції. Значний поштовх розвитку телефонного зв'язку надало відкриття у червні 1896 року лінії Краків — Відень.
В Україні вперше встановлено телефонний зв'язок у містах: Одеса (1882), Львів (1884), Київ (1886), Харків (1888);
- перший міжміський телефонний зв'язок між Одесою і Миколаєвом, згодом Харковом і Катеринославом (1910—1912);
- перший сільській телефонний зв'язок 1899 в Лебединському повіті Харківської губернії.
Щойно в середині 1920-х pp. встановлено безпосередній телефонний зв'язок між більшими містами України та між ними і Москвою та Ленінградом.
Перші телефони у Києві
Перші телефони в Києві було встановлено ще 1884 року. Ці передвісники телефонізації містились у ресторані Семадені та в магазині Попова, їх використовували лише для внутрішнього зв'язку. А 1885 року в місті почали створювати першу телефонну станцію в приміщенні поштової контори за адресою: вулиця Хрещатик, № 24/26.
Відкриття першої повноцінної телефонної станції в Києві
Днем народженням київського телефону стало 1 квітня 1886 року, коли урочисто відкрили першу телефонну станцію Києва. У день відкриття станції запрацювало 60 телефонів, а до кінця року їх було вже 175 номерів із яких 10 % становили квартирні телефони, а 55 % — торгівельні фірми, промислові заклади і адміноргани. Трохи згодом, в Києві були відкриті 5 «говорильних» пунктів, де за 25 копійок можна було придбати 3-х хвилинну розмову з будь-яким абонентом. З 1895 року плату за розмови знизили до 15 копійок. У 1892 році в Києві нараховувалось вже 409 абонентів та 479 телефонних апаратів, а станція мала 9 комутаторів і все це господарство обслуговувалось 37-ми працівниками. На кожен комутатор приходилось до 200 з'єднань за добу. В 1893 році була споруджена ще одна станція на Подолі, що мала 300 номерів. Історичною для Києва стала весна 1901 року, коли вперше монтувалась телефонна каналізація. В траншеї укладались циліндричні бетонні труби на 12 та 24 канали, діаметр кожного з них становив 90 міліметрів. Колодці телефонної каналізації будувались «серйозно та на довго».
Коли з'явився телефонний зв'язок у Золотоноші?
Проєкт розвитку телефонної мережі у Золотоноші на розгляд земства був представлений 19 квітня 1910 р.
Після отримання позитивної експертної оцінки від фахівців з Києва, Харкова та Одеси, впровадження "телефону" розпочалося 11 червня 1911 р. з прокладання лінії Золотоноша-Гельмязів.
У квітні 1912 р. у Золотоноші відкрили телефонну станцію на 200 номерів. усі з’єднання здійснювалися виключно через ручний комутатор на центральній телефонній станції. Абонент, знявши слухавку, викликав телефоністку, яка вручну з’єднувала потрібні лінії за допомогою штекерів на комутаційній панелі. Типовий телефонний апарат того періоду мав настінну конструкцію з індукторною ручкою: щоб викликати станцію, абонент мав покрутити ручку індуктора, який генерував електричний сигнал виклику (дзвінок на станції). Розмова велася через окрему слухавку та рупор-мікрофон, вмонтований у корпус апарата. Телефонна мережа будувалася на повітряних лініях зв’язку – дротах, підвішених на стовпах.
Курйозна історія виникнення першої у світі АТС
10 березня 137 років тому у світі появилась перша автоматична телефонна станція.
Алмона Брауна Строуджера з американського міста Канзас-Сіті по праву називают «батьком усіх АТС», адже саме він запатентував першу в світі автоматичну телефонну станцію (АТС).
Строуджер народився в 1839 році в передмісті Нью-Йорка. Про нього мало що відомо. Майже півжиття він прожив, не підозрюючи, яка неабияка творча енергія дрімає в ньому. Не хапаючи зірки з неба, він задовольнявся землею, в яку тихо-мирно закопував померлих співвітчизників — Строуджер був власником похоронного бюро.
Проте з часом працьовитий трунар став помічати, що хоча кількість громадян рідного міста, що вирушають у світ інший не зменшується, все ж клієнтів дивним чином стає все менше, його бізнес занепадає на очах і з дня на день вже й сам з відчаю готовий дати дуба. Всебічне розслідування виявило причину: нова телефоністка міського комутатора виявилася зацікавленою особою-дружиною власника іншої похоронної фірми. Безсоромно використовуючи своє службове становище, вона направляла телефонні дзвінки невтішних родичів своєму чоловікові.
Строуджер був не з тих, хто вирішує проблему, просто пристрілюючи неблагородного суперника по бізнесу. Законослухняний трунар замислив інше — загнати в труну адміністративний ресурс конкурента.
Оскільки в його версії головною проблемою телефонного зв’язку була телефоністка, слід було придумати, як законними засобами вилучити участь людського фактора з ланцюжка «абонент — адресат». Такий хід думки привів його до винаходу системи, що передає сигнал від одного телефонного апарату до іншого автоматично.
Декадно-кроковий шукач ємністю до 99 абонентів повністю виключав використання оператора для з’єднання з конкретним абонентом, і таким чином в 1889 році Строуджер отримав патент на автоматичну телефонну станцію — АТС.
Увійшовши в винахідницький раж, він придумав і ще не забутий нині номеронабирач у вигляді диска, що обертається.
У 1892 р. Строуджер заснував компанію Strowger Automatic Telephone. АТС, побудовані по системі Строуджер, були вельми надійні і перебували в експлуатації у всіх країнах світу до 70-х років минулого століття, а деінде працюють ще й сьогодні.
Дротові телефони стали минулим. Їх витіснили портативні бездротові пристрої, які забезпечують абсолютну свободу пересування. Проте, технологічний прогрес не стоїть на місці, й сьогодні на ринку домінують багатофункціональні пристрої. Телефон — це не просто засіб зв'язку, а кишеньковий комп'ютер, фотоапарат, платіжний інструмент та навігатор. Флагмани оснащені штучним інтелектом і неймовірними камерами.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
