Поки реформа старшої школи набирає обертів, у громадах точиться головна розмова – про вибір, відповідальність і готовність до змін. І що ближче до старту нової моделі освіти, то більше в ній не теорії, а реальних людських історій і рішень. У коридорах Золотоніської школи №3 – пожвавлення і легке хвилювання. Дев’ятикласники разом із батьками переходять від кабінету до кабінету, придивляються, прислухаються, запитують. Хтось уважно слухає презентацію, хтось із цікавістю бере участь у майстер-класах, а хтось поки що мовчки намагається зрозуміти: що чекає далі?

День відкритих дверей, що пройшов 26 квітня, зібрав чимало учнів і батьків громади – тих, хто обирає навчання у старшій школі за дворічною програмою. І вже сама ця кількість говорить про головне: вибір освіти більше не є формальністю, він стає усвідомленим кроком.

Під час зустрічі школа презентувала можливості профільного навчання: українська та іноземні мови, математика та інформатика, історія та правознавство, хімія і біологія. Учні мали змогу не лише почути про напрями, а й відчути їх – через майстер-класи, спілкування з учителями, екскурсію школою. Вони відвідали навчальні кабінети, музейну Кімнату Слави, осередок «Захист України» і на кілька годин спробували уявити себе майбутніми ліцеїстами.

Втім, за цією атмосферою відкритості стоїть значно більше, ніж знайомство зі школою. Це знайомство з новою моделлю освіти, у якій обирати доведеться раніше і відповідальніше.

Директорка школи Лариса Павленко пояснює: «Головне завдання академічного ліцею – створити такі освітні й матеріальні умови, щоб учні старшої школи могли якісно підготуватися до вступу у вищі навчальні заклади. Це вже цілеспрямована підготовка до майбутнього». За її словами, суть реформи полягає у поглибленому вивченні обраних предметів: «Дитина концентрується на тому, що їй потрібно. Це дозволяє не розпорошуватися, а рухатися більш усвідомлено».

Водночас керівництво школи відверто говорить і про виклики: «Школа готова морально, але матеріально ще ні. Потрібні сучасні лабораторії, особливо для природничих наук – фізики, хімії, біології. Це досить вартісні проєкти». І додає: «Діти до цих змін готові навіть більше, ніж батьки».

  • - Профільне навчання дає можливість після 9 класу обрати своє спрямування. І важливо, що цей вибір не остаточний – профіль можна змінити протягом 10 класу, говорить заступниця директорки Ірина Пузєєва про нові можливості для учнів.

Учителі визнають: адаптація буде неминучою.

  • - Це нове середовище, нові виклики, – говорить педагогиня Валентина Лукьященко. – Але ми завжди будемо поруч із дітьми, щоб підтримати і допомогти.

Зміниться і навчальне навантаження.

  • - Загалом воно не зменшиться, але акцент зміститься на профільні предмети», – пояснює Світлана Бузенко. – І, ймовірно, самостійної роботи стане більше.

Для частини педагогів це радше можливість, ніж складність. Вчителька англійської мови Юлія Скрипник зазначає: «Більша кількість годин із профільного предмета – це шанс. Учень має більше часу, щоб справді розібратися і підготуватися до вступу у вищі навчальні заклади».

Схожої думки дотримується і вчителька хімії Олена Смаглюкова:

  • - Профільне навчання буде більш поглибленим, і це, відповідно, стане реальною допомогою для дітей під час підготовки до вступу.

Водночас вона зауважує, що для педагогів це не є абсолютно новим досвідом: «Ми вже працювали в умовах профільного навчання. Потім його скасували, а тепер повертають. Тому, думаю, проблем із цим не буде».

За її словами, певні зміни у навантаженні все ж відчуватимуться: «Потрібна буде інша підготовка, більше уваги до окремих предметів. Але якщо діти зацікавлені, їм буде неважко – ми обов’язково допоможемо».

А вчителька української мови та літератури Лариса Веретільник також акцентує на індивідуальному підході: «Учні зможуть відвідувати додаткові заняття, факультативи, курси за вибором – і самі визначати, що їм потрібно. Це вже більш усвідомлене навчання».

Попри пояснення педагогів, серед батьків немає однозначної позиції. Пані Наталія, мама дев’ятикласника, говорить із обережним оптимізмом: «Мені подобається ця ідея. Дитина вже розуміє свої інтереси, і якщо є можливість більше уваги приділяти саме цьому – це добре».
Пані Ірина, навпаки, зізнається у хвилюванні: «Не всі діти в 9 класі вже готові робити такий вибір. Є страх помилитися».

Мама дев’ятикласниці, пані Людмила, додає: «Хотілося б більше конкретики. Поки що багато питань щодо того, як це працюватиме на практиці».

Такі настрої відображають ширшу суспільну дискусію, яка сьогодні триває не лише на рівні окремих шкіл, а й по всій Україні. У публічному просторі з’являються звернення батьків і педагогів, у яких висловлюється занепокоєння темпами та умовами впровадження реформи старшої школи.

Автори таких ініціатив звертають увагу на те, що нинішні дев’ятикласники опинилися в перехідному періоді: вони навчалися за програмами, які не повністю відповідають концепції нової української школи, і тепер мають швидко визначатися з подальшою освітньою траєкторією.

Окреме занепокоєння викликає і можливе обмеження вибору – не всі учні зможуть продовжити навчання у звичних для себе школах. На думку батьків, це створює додатковий стрес як для дітей, так і для родин.

У своїх зверненнях вони закликають до ширшого обговорення змін із залученням освітян, експертів і громад, а також до врахування реальних можливостей територій під час впровадження реформи.
На цьому тлі голоси учнів звучать по-різному, але щиро.

Андрій говорить із зацікавленням: «Було цікаво. Мені подобається, що можна обрати профіль і більше вивчати те, що тобі цікаво».

Марія визнає складність вибору: «Це цікаво, але непросто. Ти ніби вже маєш вирішити щось важливе, хоча не до кінця впевнений». Вона також додає ще один важливий момент: «І трохи хвилює, що будуть нові вчителі, нові однокласники – це теж складно».

Влад говорить спокійніше: «Є хвилювання, бо це вибір майбутнього. Але добре, що можна змінити профіль, якщо щось не підійде».

І саме в цих словах – суть змін, які зараз відбуваються в освіті. Академічний ліцей – це не лише нові предмети чи інший розклад. Це інша система навчання, де учень отримує більше свободи – і разом із нею більше відповідальності.

Попереду – етап, який стане випробуванням і для школи, і для учнів, і для батьків. Для одних це шанс раніше знайти свій шлях. Для інших – виклик, до якого треба бути готовим.

А поки в коридорах школи №3 тривають розмови, запитання і пошуки відповідей. І, можливо, найважливіше з них звучить не вголос: чи готові ми всі разом обирати майбутнє вже сьогодні?

Бо майбутнє не буває простим. Воно завжди формується через вибір. І саме цей вибір сьогодні вчаться робити дев’ятикласники – разом із дорослими.

Євгенія ВАСІНА

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися