30 березня у стінах Золотоніської спеціалізованої школи інформаційних технологій №2 відбувся візит-презентація комплексної політики реалізації реформи Нової української школи під назвою «Освіта для життя». Подія об’єднала освітян громади, управлінців та експертів національного рівня, ставши майданчиком для відкритого діалогу, обміну досвідом і практичних рішень.
На гостини завітали керівник Офісу впровадження Нової української школи (НУШ) при МОН Ігор Хворостяний, експертка з навчання та професійного розвитку Офісу впровадження НУШ, проректор з науково-педагогічної роботи Каразінського університету Лілія Гриневич, координаторка розроблення змісту освіти Офісу впровадження НУШ, заслужена вчителька України, методистка «Національного проєкту: пишемо есе» в ГО «Вчися» Катерина Молодик, проєктний менеджер розроблення змісту освіти (старша школа, контент для освітніх галузей) Офісу НУШ Ростислав Семка, координаторка навчального середовища Офісу впровадження НУШ, а також народний депутат України Віталій Войцехівський, секретар міської ради Наталія Сьомак, очільниця золотоніського відділу освіти Наталія Строкань.
З самого ранку шкільні коридори наповнилися жвавими розмовами та ароматом кави: учасники реєструвалися, знайомилися, обговорювали очікування. О 10:00 захід офіційно відкрили вітальними словами директорки закладу Олени Вертипорох, задавши тон конструктивної та водночас натхненної роботи.
Вже перша сесія була присвячена стратегічному баченню реформи. Лілія Гриневич під час відкритого діалогу з учителями акцентувала на ключових викликах НУШ і важливості професійного розвитку педагогів. Вона наголосила: успіх реформи залежить від готовності вчителя змінюватися разом із системою.
Адже світ швидко змінюється і навчальні компетенції, які були актуальні ще минулого року, вже за 4 роки стануть зовсім іншими. Так, за словами спікерки, серед пріоритетних вмінь для ринку праці World Economic Forum виділяє аналітичне та креативне мислення, розуміння роботи зі штучним інтелектом та так званими великими даними, лідерство і соціальний вплив, стійкість, гнучкість і адаптивність (оперативність), допитливість і навчання впродовж всього життя, технологічну грамотність, проєктування та досвід користувача, мотивацію та усвідомлення себе (самосвідомість), емпатію і активне слухання.
Серед питань, які підняли ще на початку, – впровадження 12-річної навчальної програми. Так, у ході обговорення, виявилось, що 11 років навчаються лише в трьох країнах Європи – Україні, Білорусі та росії. 12-річна система вже давно поширена у країнах Європи. На Кіпрі навчають навіть більше – повна середня освіта у них триває 12,5 років. 13 років навчаються діти у Чехії, Данії, Німеччині, Ірландії, Італії, Люксембурзі, Угорщині, Мальті, Румунії, Словенії, Словаччині, Великобританії, Чорногорії, Норвегії, Сербії. Ба більше, в Північній Ірландії та Ісландії вчаться 14 років.
Система 12-річки цілком базується на теорії психосоціального розвитку за Еріком Еріксоном, згідно з якою у дитини 6-12 років (орієнтовно з 1 по 6 класи) відбуваються процеси активного навчання, набуття навичок, які розвивають у дитини почуття компетентності та визнання. Дитина має знати відповідь на питання: «Чи можу я досягти успіху та бути вправним у виконанні своїх завдань». І як ви розумієте, відповідь має бути ствердна. А ось із 12 і до 18 років (7-12 класи) підліток формує свою ідентичність. Хлопці та дівчата починають усвідомлювати хто вони і яке їхнє місце у світі. Вони шукають вже власні цінності та цілі. Якщо вдало під менторством учителя проходять цей шлях, то цей етап успішно пройдемо, у противному випадку – підлітки плутаються у своїх ролях та напрямках у житті і частіше за все подібне ні до чого хорошого не призводить.
Тож діалог завершили на позитивній ноті – усвідомленні, що школа має дати не лише життя, а й зробити дитину щасливою і наситити її думки важливими для майбутнього сенсами. Адже як казав Василь Сухомлинський: «У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися».
Після короткої перерви учасники розійшлися по тематичних локаціях, де відбулися сесії-практикуми. Освітяни мали змогу обрати напрям, найбільш близький до своєї професійної діяльності.
Зокрема, Ігор Хворостяний провів практикум для вчителів мовно-літературної галузі, презентувавши «7 ідей для інтегрованих уроків», що дозволяють поєднувати різні види діяльності та робити навчання більш динамічним.
Паралельно у сусідніх аудиторіях свої напрацювання демонстрували місцеві педагоги. Учителька мистецтва Ольга Котко ділилася практиками інтегрованого викладання мистецьких дисциплін, а Інна Грінько та Наталія Туліна презентували сучасні підходи до викладання природничих і технологічних предметів.
Окрема сесія для управлінців освіти відбулася за участі Анни Моренко. Тут йшлося про створення сучасного освітнього середовища — безпечного, інклюзивного та мотивуючого до навчання.
Після інтенсивної роботи учасники мали змогу відновити сили під час творчої майстерки «Яскравий штрих до образу» від Альони Назарової — своєрідного відпочинку через творчість.
Центральною подією першої частини стала презентація політики «Освіта для життя», яку представила Катерина Молодик. Вона окреслила головні орієнтири змін: формування компетентностей, необхідних для реального життя, інтеграцію знань і розвиток критичного мислення учнів. За її словами, школа має не лише давати знання, а й навчати діяти, адаптуватися та бути відповідальними громадянами.
Продовжив тему Ігор Хворостяний, окресливши етапи впровадження НУШ у базовій та старшій школі до 2030 року. Його виступ викликав жвавий інтерес і став підґрунтям для активної сесії «відкритого мікрофона», де педагоги мали змогу поставити запитання та отримати фахові відповіді.
Завершився день підбиттям підсумків та екскурсією закладом освіти. Гості відзначили сучасну матеріальну базу школи та відкритість колективу до інновацій.
Презентація нової політики стала живим підтвердженням того, що реформа освіти — це насамперед люди: вчителі, які готові навчатися, експериментувати і змінювати підходи заради майбутнього учнів. І саме такі зустрічі формують ту саму «освіту для життя», про яку говорили цього дня у Золотоноші.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
