Питання відповідального поводження з тваринами та безпеки в громаді вийшло на практичний рівень. У Золотоноші 26 березня відбулася робоча зустріч, ініційована заступником міського голови Олександром Флоренком, під час якої фахівці різних сфер обговорили впровадження нових законодавчих норм і подальші кроки громади.
Захід пройшов у залі засідань виконавчого комітету міської ради та об’єднав представників зоозахисних організацій та волонтерів, державних і приватних ветеринарів, а також керівництво комунальних служб.
У центрі обговорення — Закон України «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» (№1206-IX), який набув чинності з 1 березня. Документ передбачає системне оновлення правил у сфері здоров’я тварин та запровадження сучасної моделі державного контролю.
-
- Раніше регулювання чисельності безпритульних тварин було як боротьба із повітряними замками: не було чітких механізмів відсліжування цих тварин, ні розуміння масштабів проблеми. Нині ж, буквально з 1 березня цього року, у дію вступив закон, згідно з яким кожен власник тварин повинен чіпувати свого улюбленця, вносити його до державного реєстру і отримати паспорт на тварину, - зауважує Олександр Флоренко.
Як повідомляє Держпродспоживслужба, новий закон встановлює чіткі вимоги для власників тварин, фермерів, операторів ринку та ветеринарних лікарів. Його ключовий акцент — на профілактиці захворювань і ранньому виявленні інфекцій, що дозволить мінімізувати ризики та економічні втрати.
Присутні пригадали історію, коли в нашому місті постраждала людина, яка отримала 65 укусів від бродячої собаки. Наслідки подібного могли бути катастрофічними, якщо людині вчасно не вколоти сироватку від сказу. Минулого року 5 українців померло від сказу – фахівці зазначають, що це величезна цифра для 21 століття.
Окремо учасники зустрічі звернули увагу на те, що норми закону гармонізовані з європейським законодавством. Це, зокрема, відкриває нові можливості для розвитку експорту української продукції, а також встановлює сучасні стандарти утримання, транспортування і поводження з тваринами.
Проте європейський досвід часто не корелюється з українською практикою. Питання в тому, що ми не знаємо скільки бродячих тварин у громаді, яка їхня стать, як вони потрапили на вулицю (чи можливо вже народилися там)? Для європеїзації процесу необхідно проводити глибокий системний аналіз та моніторинг популяції тварин.
Під час обговорення йшлося саме про практичні аспекти впровадження змін на рівні громади. Зокрема — про необхідність налагодження системи реєстрації та чипування домашніх тварин, а також інформаційної роботи серед населення.
Але юридичний аспект підковує шукати зворотній бік. Запропоновані заходи зрозумілі і чіткі. Проте, якщо внести тварину в реєстр і чипувати її, то власником безпритульного пса ймовірно стає громада (це питання лишилось на доопрацювання, адже закон не чітко регламентує подібний аспект). Відповідно, де ж тоді має проживати тварина, якщо випускати її надвір вже не можна буде.
Тож оминути увагою і питання, яке давно потребує вирішення, — будівництво муніципального притулку для тварин, було майже неможливо. Учасники наголосили на важливості консолідації зусиль влади, комунальних служб та громадськості для запуску цього проєкту. Присутні погодились, що реалізувати подібний крок цьогоріч буде важко, проте це не означає, що потрібно відкладати навіть перші кроки.
Кінолог Григорій Примак висунув декілька пропозицій з облаштування місця для притулку. До слова, варіант із облаштуванням його на території полігону ТПВ усунули відразу, через низку факторів: саме функціональне призначення полігону, його далеке розташування від міста тощо. Серед озвучених варіантів – господарські споруди із земельною ділянкою, які належати нашому ветеринарному коледжу, там раніше студенти проходили практику, проте ділянка належить Новодмитрівській громаді, і Золотоніська не може її використовувати, зокрема вкладати кошти в її облаштування.
Водночас було зазначено, що Держпродспоживслужба відповідатиме за дотримання ветеринарно-санітарних вимог, контроль виробництва та обігу ветеринарних препаратів, а також моніторинг епізоотичної ситуації. Впровадження нових норм відбуватиметься поетапно та супроводжуватиметься роз’яснювальною роботою.
Проте проблема лежить значно глибше за словами присутньої зооактивістки Наталії, адже в суспільстві не сформований підхід до толерантного та екологічного ставлення до тварин. Власник повинен відповідати за свого улюбленця і його поріддя, у тому числі проводити процедури стерилізації, якщо хочеться уникнути останнього.
У Золотоноші сподіваються, що такі робочі зустрічі стануть основою для конкретних рішень — від нормативних змін до реальних дій, які зроблять громаду безпечнішою та більш гуманною до тварин.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
