Голова об’єднання співвласників багатоквартирних будинків на вулиці Баха "Колосок", членкиня виконавчого комітету Золотоніської міської ради, волонтерка, затребувана стоматологиня на Золотоніщині, а ще турботлива сучасна мама.
9 лютого в усьому світі відзначається Міжнародний День стоматолога. Не секрет, що стоматологія – одна з найдавніших галузей медицини. Втім, День стоматолога є порівняно молодим професійним святом. В Україні його відзначають лише з 1993 року. У Золотоноші велика когорта фахівців стоматологічної галузі і майже кожен достойний уваги з нагоди свого професійного свята. Але погодьтеся, лише Ларисі Миколаївні притаманне уміння балансувати між кар’єрою лікаря-стоматолога та публічним образом, надихаючи тисячі жінок на гармонію.
Лариса народилася у Золотоноші, у жовтні 65-го. У пору яскравих осінніх фарб, коли природа наповнена теплом, різнобарв'ям та особливою атмосферою затишку, часто асоціюється з віршами, що оспівують осінні мотиви, красу природи та емоційний стан, надихаючи на відчуття щастя та споглядання дивосвіту. Найщедріша пора не поскупилася на чесноти, душевну і зовнішню красу для дівчинки, наділивши її спокоєм, виваженістю, теплом і рідкісним вмінням з честю долати труднощі і отримувати верх над випробуваннями долі, а їх на її життєвому шляху вистачало сповна. «Але ж ми – бійці! Правда?» , - каже так переконливо, що я ціпенію. Скільки ж у цій тендітній жінці сили! Скільки гарту! Скільки завзяття і одержимості!
Навчалася у школі №1, де здобували освіту, такі ж як і вона, діти золотоніських військовослужбовців. Найбільше любила біологію. Мала ряд щорічних перемог на міському та обласному етапах шкільних олімпіад з цього предмета. Тато – військовий, мама – бухгалтер. А їй хотілося допомагати людям, позбавляти їх фізичного болю.
Першу медичну освіту здобула у Ленінграді. Тільки уявіть! 17-річне золотоніське дівча подалося вступати у медичний інститут за три-дев’ять земель! Самостійно! Щоби довести усім: вона зможе. І змогла! Не тільки стати студенткою медичного вузу, а й закінчити його з відзнакою у 1985 році. За розподілом найкращу студентку курсу направили працювати у Перший медичний інститут Ленінграду. Та вона мріяла практикувати за здобутою спеціальністю – фельдшер лабораторної експрес-діагностики. Вирішила, що вступатиме до Одеського медуніверситтету. Здала біологію на «відмінно» – і студентка Південної Пальміри!
Це була доля. Бо в стінах Одеської альма-матер зустріла свого Віктора – справедливого, як і сама, чесного і відвертого. Він – староста курсу, кращий спортсмен вузу, переможець численних турнірів з греко-римської боротьби. Одружилися. Разом поїхали працювати у його рідну Новоукраїнку на Кіровоградщині. Але, тверезо зваживши усі за і проти, переїхали у Золотоношу, де для двох стоматологів були набагато кращі умови для проживання.
Перші кроки у стоматології Лариса Миколаївна робила під наставництвом Лідії Швець. Сьогодні своїми здобутками вона завдячує саме їй, людині «строгою зовні, але доброю душею».
Працювали з чоловіком у стоматологічному кабінеті Сільгосптехніки, згодом Ларисі Миколаївні запропоновували місце у поліклінічному відділенні Золотоніської районної лікарні. Віктор Юрійович був лікарем-стоматологом у санаторній школі-інтернаті, професійно-технічному училищі. Владислав Кулініч, котрий очолював маслоробний комбінат, дбаючи про працівників, облаштував стоматологічний кабінет на підприємстві. Закупили найсучасніше обладнання.
-
- Але Віті не судилося жодного дня там приймати пацієнтів, - каже жінка. – Наразі тричі на тиждень маслоробів там приймаю я. Людям дуже зручно. Йде колосальна економія їхнього часу.
Віктор Жорновий у 2016 році був обраний депутатом Золотоніської міської ради. Але свою каденцію не добув, у 2018-му раптова смерть обірвала його мирське життя.
У родині Жорнових двоє дітей – старший Павло та молодша Даринка. Павло вже одружений, разом із сім’єю мешкає в Одесі. Лице Лариси Миколаївни миттю світліє, коли мова заходить про наймолодшу Жорнову – 5-річну внучку Мію. Дарина у березні отримає диплом, який вона захистила у вересні 2025-го у Франції, де вона навчається. «В 11-му класі гімназії у доньки було 11 перемог – олімпіади, конкурси, захист МАН», - каже з гордістю. Діти – її два надійних крила!
Син - у виконавчих органах влади Одеси.
-
- Ну як же я могла відмовитися від очільництва ОСББ у своєму рідному домі, де виросла, де скільки років прожила! – завертаю розмову про громадську розмову. – 80% у будинку люди пенсійного віку, з малими статками, яким вже важко працювати. Але у нас є суботники! І усі виходять. Ми замінили дерев’яні рами на сучасні склопакети на міжсходових клітинах. У нас все пофарбовано, красиво і свіженько. Бо це ж для нас!
Робота у виконавчому комітеті допомагає бути в курсі усіх бюджетних, господарських, політичних подій в громаді.
-
- Мене так обурюють слова людей «Нічого там не роблять», - сердиться, як тільки дозволяє її єство. – Починаю аргументувати: реанімаційне відділення у лікарні відкрили, соціальний супровід ветеранів працює, адмінпослуги – будь ласка, соціальні послуги на Благовіщенській – користуйтеся… І завжди буду «ЗА» благоустрій у Золотоноші. Люди достойні жити у красі!
Тема волонтерства – окрема сторінка сьогодення. Окрім активної участі чи не в усіх золотоніських зборах на потреби військових, Лариса Миколаївна адресно опікується мобілізованим священником Георгієм. Читає відверту переписку з віруючою людиною, якій довелося одягти піксель. Не без участі стоматологині відбуваються волонтерські вояжі Костянтина Короткого на Донеччину.
Коли мова заходить про пацієнтів, яких у неї цілі сімейні династії, посміхається.
-
- Були курйози. Хлопчик один зайшов у кабінет і каже: «Я тебе покусаю!» А ще пригадую малу Женю Антипович. Їй видаляла молочні зуби. За кожен зуб до неї з фінансовою вдячністю прилітала Зубна Фея. «Жень, ну молочні ж, самі випадуть. Чи тобі треба підзаробиться?»
У переддень свята зичимо, щоб улюблена робота була в радість, пацієнти – слухняними, а руки не знали втоми. Хай ваша емаль щастя ніколи не вкриється карієсом.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
