Український інформаційний простір наприкінці січня знову лихоманить. Соцмережі та анонімні Telegram-канали заговорили про нібито досягнуте «енергетичне перемир’я» між Україною та Росією — взаємний мораторій на удари по об’єктах енергетичної інфраструктури. Чи є під цими заявами реальний ґрунт і в якому стані українська енергетика зараз — розбираємося по суті.
Чутки без підписів і печаток
Вранці 29 січня проросійські ресурси масово поширили інформацію про те, що російським військам нібито заборонили бити по енергетичних та інфраструктурних об’єктах України, зокрема в Києві та області. Ба більше — заявлялося, що аналогічні «вказівки» отримала і українська сторона.
Утім, ключовий момент — жодного офіційного підтвердження з боку ані Києва, ані Москви не прозвучало. Кремль традиційно пішов у мовчанку: речник Путіна Дмитро Пєсков обмежився фразою «я не можу це коментувати». Така позиція радше підсилює сумніви, ніж додає ясності.
Президент України Володимир Зеленський напередодні зазначив:
-
- Майже щогодини на зв’язку наша переговорна команда. Спілкуємось із партнерами – з американською стороною – щодо справді ефективних форматів та справді потрібних результатів. Україна готова до зустрічей, Україна готова до рішень, і розраховуємо, що партнери матимуть змогу бути максимально ефективними – у Європі, в Америці, всюди. Саме так, як потрібно для тривалого миру. Всі можливості досягти миру, гарантувати безпеку використовуємо. Дякую американській стороні за зусилля, щоб у цей час зупинити удари по енергетиці, і сподіваємося, що Америці вдасться це забезпечити. Є сьогодні заява Президента Сполучених Штатів. Ситуація зараз уночі та цими днями, реальна ситуація на наших об’єктах енергетики, у наших містах це покаже.
Переговори були — домовленостей немає
Чутки пов’язують із переговорами в Абу-Дабі (23–24 січня) за участі США. Дійсно, ще напередодні Financial Times писала, що американська сторона може запропонувати «енергетичне перемир’я» як крок до деескалації.
Президент Володимир Зеленський підтвердив: тема деескалації обговорювалася, але прямої домовленості з Росією не існує. Україна діє за принципом дзеркальності: не б’ють по нас — не б’ємо у відповідь.
«Це можливість, а не домовленість», — наголосив глава держави.
Тобто мова йде не про зафіксований режим припинення ударів, а про політичний сигнал, який ще має бути почутий (або проігнорований) Росією.
Історичний досвід: чому довіри немає
Україна вже має гіркий досвід так званих «енергетичних перемир’їв». У березні 2025 року під час переговорів у Ер-Ріяді сторони на технічному рівні погодили мораторій на удари по енергетиці. Проте він:
- не був юридично закріплений;
- мав різне трактування термінів;
- системно порушувався Росією.
Саме після цих «домовленостей» Київ пережив одну з найскладніших енергетичних криз — удари по ТЕЦ-6 залишили без опалення величезні житлові масиви, зокрема Троєщину, що ледь не переросло в гуманітарну катастрофу.
Військові попереджають: ризики залишаються
Військовий експерт Олександр Мусієнко прямо заявляє: за даними української розвідки, Росія готує нові ракетні удари, у тому числі по енергетичній та критичній інфраструктурі.
Чутки про перемир’я, за його словами, не підтверджуються жодними реальними діями ворога. Навпаки — Москва традиційно використовує переговори як інструмент тиску, поєднуючи дипломатію з ракетами.
Реальність сьогодні: ставка на автономність
Паралельно з дипломатичними маневрами держава змушена працювати з тим, що є тут і зараз. Символом цієї стратегії стала нова урядова програма «СвітлоДім».
Що передбачає програма:
- 800 млн грн з резервного фонду держбюджету;
- гранти від 100 до 300 тис. грн для багатоквартирних будинків;
- закупівля генераторів, акумуляторів, інверторів, батарейних систем, сонячних панелей;
- перший етап — Київ і Київська область;
- орієнтовно 3,6 тисячі будинків отримають автономне живлення.
Допомога — безповоротна, подача заявок — через «Дію» або електронний кабінет програми.
Говорити про «енергетичне перемир’я» сьогодні — передчасно. Поки немає офіційних домовленостей, підписаних і зафіксованих, усе це — припущення та інформаційний шум. Україна демонструє готовність до деескалації, але водночас робить ставку на стійкість і автономність.
Енергетичне майбутнє країни нині тримається не на чутках із Telegram, а на холодному розрахунку, резервних генераторах і принципі: готуйся до найгіршого, сподіваючись на краще.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
