Після тривалих суперечок та емоційних виступів Верховна Рада 3 грудня ухвалила державний бюджет України на 2026 рік. За документ проголосували 257 депутатів, а вже невдовзі ухвалений закон скерували на підпис президенту. Попри масштабність фінансового плану, головне питання залишається відкритим: де взяти сотні мільярдів гривень, яких бракує для виконання бюджету? Центр громадського моніторингу та контролю проаналізував ключові положення.
Як проходило голосування
Ухвалення бюджету передували багатоденні консультації уряду з народними депутатами. У сесійній залі під час голосування лунали гучні вигуки “Ганьба!”, а опозиційні фракції “Європейська солідарність” і “Батьківщина” не дали жодного голосу за документ. Від “Голосу” підтримала бюджет лише одна депутатка.
Найбільше критики викликало те, що Кабмін не врахував правки щодо підвищення зарплат військовим. Натомість у фінальному варіанті збережені витрати на програми “Національний кешбек”, “Зимова підтримка” та значне фінансування “стратегічних комунікацій”.
Дефіцит на рекордному рівні — 1,9 трлн грн
Доходи держбюджету на 2026 рік становлять 2,918 трлн грн, видатки — 4,781 трлн грн. Граничний дефіцит — 1,9 трлн грн, або 18,5% ВВП. Найбільший виклик — відсутність джерел покриття близько 800 млрд грн. Розрахунок на репараційний кредит ЄС поки що не справдився — блок не ухвалив остаточного рішення.
Безпека та оборона: пріоритет, але не без проблем
На сектор безпеки й оборони передбачено 2,806 трлн грн (27,2% ВВП). З них:
- 1,273 трлн грн — зарплати військовим;
- 709 млрд грн — озброєння та військова техніка;
- 19 млрд грн — ветеранська політика (на 6,3 млрд грн більше, ніж у 2025 році).
Серед ключових витрат — компенсації на житло ветеранам з інвалідністю, підтримка ветеранів, розбудова ветеранських просторів і програми супроводу.
Освіта: значне зростання видатків
У бюджеті на освіту передбачено 278,7 млрд грн, що на 79,8 млрд більше за 2025 рік. Важливі нововведення:
- підвищення зарплат освітянам: +30% з 1 січня та +20% з 1 вересня;
- 14,4 млрд грн на безкоштовне шкільне харчування;
- 6,6 млрд грн на підвищення академічних стипендій у два рази;
- 2,1 млрд грн на закупівлю підручників для 4-х і 9-х класів.
Охорона здоров’я: акцент на зарплати та безкоштовні ліки
Видатки на медицину зростають до 258,6 млрд грн. Основні статті:
- 191,6 млрд грн — програми медичних гарантій;
- 41 млрд грн — підвищення зарплат лікарів первинної та екстреної допомоги (до 35 тис. грн);
- 8,7 млрд грн — програма безоплатних ліків;
- 15,2 млрд грн — централізовані закупівлі препаратів, зокрема онкопрепаратів та ліків для орфанних хвороб;
- 10 млрд грн — нова програма перевірки здоров’я для українців від 40 років.
Соціальна підтримка: масштабні програми та нові виплати
Фінансування соціальної сфери становить 468,5 млрд грн, у тому числі:
- 251,3 млрд грн — пенсії;
- 102,7 млрд грн — підтримка громадян у складних життєвих обставинах;
- 48,4 млрд грн — підтримка ВПО;
52,7 млрд грн — програми допомоги сім’ям з дітьми, зокрема нові виплати:
- 50 тис. грн — при народженні дитини;
- 7 тис. грн/місяць — догляд за дитиною до року;
- 7 тис. грн/місяць — програма “єЯсла” до трирічного віку;
- 5 тис. грн — “Пакунок школяра” для першокласників.
Також передбачено видатки на соцзахист осіб з інвалідністю, субсидії, систему соцпослуг та інші виплати.
Соціальні стандарти нарешті зростуть
Уряд вперше з 2023 року підвищує соціальні стандарти:
- мінімальна зарплата — 8 647 грн;
- прожитковий мінімум — 3 209 грн;
- прожитковий мінімум для працездатних — 3 328 грн;
- для осіб, що втратили працездатність — 2 595 грн (+9,9%).
Критика: відсутність коштів для військових і популізм
Головними опонентами бюджету стали депутати й економісти, які вважають документ нереалістичним у частині забезпечення оборонного сектору. Нардеп Ярослав Железняк заявив, що вже не вистачає мінімум 180 млрд грн на зарплати військовим, а загальний дефіцит на армію порівняно з 2025 роком становить 300 млрд грн.
Експерти також говорять про надмірні соціальні видатки на тлі рекордного дефіциту. Економіст Василь Поворозник назвав низку програм “прикладом популізму”, пов’язаного з можливими політичними очікуваннями. Економістка Олександра Мироненко зазначила, що 4 млрд грн на марафон “Єдині новини” можна було б спрямувати на більш нагальні потреби.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
