Тире в реченні — не просто рисочка. Це емоція, контраст, думка, що дозріла до паузи. Воно говорить гучніше за кому і мудріше за крапку. Тож коли ж настав час поставити це впевнене «—»?
1. Коли дієслова немає, але сенс є (наприклад, між підметом і присудком, коли останній виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку, а дієслова-зв’язки немає):
- Бук — дерево.
- Три та сім — десять.
- Київ — столиця України.
2. Коли порівнюєш, протиставляєш, підсумовуєш:
- Земля усміхнулась — і потемніла.
- Минали літа — росли сини.
3. Коли щось пропущено, але по сенсу все зрозуміло.
- У кімнаті — тиша.
- За вікном — дощ.
Слово відсутнє, пауза промовляє за нього.
4. Коли узагальнюєш (особливо перед «усе»)
- Квіти, пісні, усмішки — усе нагадує весну.
5. Коли хочеш підкреслити думку
- Любити — це дія.
- Жити — не поле перейти.
6. Коли маєш справу з межами (з-до, орієнтовна кількість чи період):
- Київ — Львів.
- Січень — квітень.
- 8 — 10 тонн.
7. Коли в середині речення з’являється вставка
- Мій друг — без перебільшення — геній на кухні.
8. І взагалі — коли хочеш паузи з сенсом
- Сьогодні — майбутнього далину я оком прозираю.
Тире — як подих між двома думками, як музична пауза у фразі, як наголос на головному. Коли хочеться, щоб слово зазвучало — став тире.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
