Українська мова щедра на яскраві образи, але деякі з них і досі викликають подив. Один із таких – фразеологізм «на руку ковінька», який часто чути у побуті, проте не всі здогадуються про його справжнє значення.
А значення виразу доволі просте - «саме те, що потрібно; вигідно; дуже доречно».
Звідки взялася «ковінька»
Слово має глибоке коріння у народних забавах. Ковінька — це палиця із загнутим кінцем, якою колись грали у старовинну гру, схожу на хокей. Учасники змагалися не за шайбу, а за опуку — кульку з вільшини, що виростала на корені дерева. І грали не лише на льоду, а й на твердій землі.
Образно кажучи, коли комусь «на руку ковінька», це так само вдало, як у грі влучно підчепити опуку вигнутим кінцем палиці.
Інший бік вислову
Цікаво, що «ковінька» живе і в менш чемному контексті. В українській лайці трапляється вигук «матері його ковінька», який передає обурення або роздратування.
Отож, старовинна дитяча гра подарувала українській мові одразу кілька образних виразів — від жартівливо-побутових до емоційно-гострих. І тепер, почувши, що комусь «на руку ковінька», можна з упевненістю знати: йдеться про вдалий збіг обставин, який «грає» саме на користь мовця.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
