Радониця — це особливий день, коли живі мають змогу поєднатися з тими, хто вже відійшов у вічність. Це не просто традиція чи обряд — це акт любові, пам’яті та духовного єднання. У 2025 році Радониця у Золотоніській громаді припадає на 27-29 квітня — орієнтовно дев’ятий день після Великодня, який вважається Великоднем для покійних.
Що означає Радониця
Слово "Радониця" походить від слів “рід” і “радість”. Це свято нагадує нам про перемогу життя над смертю. Християни вірять, що смерть — це не кінець, а початок нового, вічного життя. Тому у дні поминання покійних ми не маємо журитися, а повинні з вдячністю згадувати тих, хто вже пішов, молячись за їхній спокій.
У народі Радоницю ще називають Проводи, Гробки, Батьківська, Червоний або Радоницький тиждень. Назва "Проводи" наголошує на сенсі — символічному проводі душ до світу вічності після їх короткого повернення на Великдень до рідного дому.
Як правильно вшанувати пам’ять покійних
Священики наголошують: найважливіше, що ми можемо зробити для померлих — це щира молитва і добрі справи, звершені в їхню пам'ять. У цей день рекомендується:
-
Відвідати могили близьких. Перед входом на цвинтар — зупинитися, перехреститися, подумки привітати покійних.
-
Принести квіти, запалити лампаду чи свічку.
-
Молитись за упокій душі, згадати світлі моменти, пов’язані з покійним.
-
Подати записки з іменами покійних до церкви або замовити панахиду — навіть якщо ви не зможете бути присутніми особисто.
-
Переодягнутися в одяг стриманих, темних кольорів.
-
Поводитися стримано — говорити тихо, не поспішати, не сміятись.
Особливе значення має і подання милостині. Її можна дати будь-кому, але від щирого серця, просячи в молитві за душу померлого.
Що не можна робити на Радоницю
-
Не слід влаштовувати гучних застіль на цвинтарі, вживати алкоголь чи залишати їжу на могилах.
-
Не можна лаятися, зловживати гучною музикою чи сміхом — це день тиші, пам’яті та молитви.
-
Заборонено прибирати могили у сам день Радониці — це краще зробити напередодні.
Радониця — це день духовного зв’язку
Радониця — це не лише день скорботи, а й світлої надії. У цей день живі через молитву з’єднуються з тими, кого люблять і пам’ятають. Це час, коли радість Воскресіння Христа поширюється на всіх — навіть на тих, кого вже немає серед нас. І якщо згадати їх щиро, з любов’ю та молитвою — вони обов’язково почують.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
