6 грудня – День Збройних Сил України. Вже третій рік поспіль цей день проходить без урочистостей і святкувань. Цьогоріч вшанування військових відбулося на Алеї Слави Центрального кладовища. Традиційно біля могил своїх синів, чоловіків, батьків, братів, побратимів зібралися рідні. У шеренгу вишикувалися військові.
Хвилиною мовчання вшанували світлу пам'ять тих, кого ми вже ніколи не зустрінемо на вулицях рідного міста, кому не зможемо подякувати за своє буття на цій землі, хто щодень тримає над нами небо білими крильми ангела. Алея Слави – місце суму і болю, де з холодних пам’ятників мовчки дивляться земляки, з якими ще 2 роки тому ми спілкувалися, планували, мріяли… Нині вони промовляють прискіпливими поглядами.
Зі словами подяки за подвиг полеглих і вдячності військовим до присутніх звернулися посадовці: голова районної ради Борис Євмина, заступниця голови військової адміністрації Ольга Катрецька, секретар міськвиконкому Наталія Сьомак, заступник командира частини Віталій Меглієв.
Сумний і болючий захід, скроплений сльозами рідних і співчуттям присутніх золотонісців. Вічна незагойна рана.
Щемить серце тих, чиї рідні безвісти зникли, чиї тіла ще лишаються на окупованих територіях. Хто перебуває у безвісті – між небом і землею, та не втрачає надію зустріти рідну людину живою.
Військовослужбовці і посадовці поклали на кожну могилу червоні гвоздики.
День Збройних Сил України – не свято, а дата в умовах великої війни за наш суверенітет, незалежність і право жити у вільній країні.
Збройні Сили – це надійний щит і меч України. Завдяки мужності та відданості наших воїнів ми вистояли і продовжуємо боротися за майбутнє. Вони тримають удар ворога, безжально нищать окупанта і наближають нашу Перемогу.
Єдина з народом, українська армія непереможна. Це військо, яке б’ється за світло проти темряви, за рідну землю і за наше майбутнє.
Честь і слава нашим героям!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
