Хор духовної музики – старійшина у міському відділі культури. Його ідейним наставником і незмінним керівником протягом 3 десятиліть є досвідчена і знана мисткиня Тетяна Журба. Колектив зародився як хор при Успенському соборі. У 1994 році став працювати при міському Будинку культури. Не всі хористи залишилися у складі. Тому Тетяні Пилипівні довелося набирати нових учасників. Тоді й народилася назва – «Воскресіння», як доказ, що колектив відродився, відновився і має право на життя.
-
- Початок 90-х – відродження духовності, упала завіса заборони на відвідування церков, стали масовішими і вільними служби у храмах. Ми не боялися винести на суд слухача новий напрямок співу, бо це було нове, глибоко духовне, - пояснює історію створення хору. – Відчувалося, що люди цього хотіли, саме цього потребували. Доказом затребуваності «Воскресіння» були переповнені зали.
Щоб зберегти старого слухача і залучити нового, артисти вдаються до театралізації кожного номера. Переконані, що все нове – забуте старе. Тому й закономірним був аншлаг ретро-концерту, що відбувся у лютому 2024-го.
-
- Ми презентували у новій подачі старі пісні, починаючи з 30-х років минулого століття, - піднімає завісу закулісся організаторка театралізованого дійства. – Для людей стали приємною несподіванкою невідомі твори, ще більшою – відомі, але забуті.
Нині у «Воскресінні» 10 учасників - Юрій Бобишкін, Євген Гонза, Владислав Токар, Ігор Путинець, Микола Миколенко, Вікторія Долгушина, Таїсія Камша, Світлана Величко, Світлана Шейченко і Анна Ярешко. Перші кроки у колективі робить Крістіна Шевченко. Хоча для хорового колективу мінімальна кількість – 12 вокалістів з голосами сопрано, альт, тенор і бас. Та золотоніські співаки вміло і майстерно дарують нам насичене, багатоголосе звучання. З дня створення колективу лише Юрій Бобишкін – незмінний учасник. Потім у числі перших у 1994-му доєдналися Гонза, Путинець, Долгушина і Шейченко.
-
- Родзинка нашого колективу - акапельний спів, - розповідає пані Тетяна. – Нове для нас було музичний супровід ансамблю «Лад», але ми впоралися. Глядачам сподобалося. Спочатку була одна пісня. А вже тоді емоційна реакція слухачів підштовхнула до організації великого сольного концерту. Ще однією нашою особливістю є те, що ми беремо гармонійно складніші речі, які треба вибудовувати, домогтися чистоти звучання.
Як додає Тетяна Журба, нині у Золотоніському відділі культури дуже потужний склад вокалістів, вони – на одному рівні. Молоді виконавці Аня Ярешко, Владислав Токар, Таїса Камша, що доєдналися пізніше, привнесли нову енергію в колектив. «Вони піддають запалу і мені хочеться вже під них переробляти твори, щоб їхні голоси звучали, щоб виділялися. Їм це подобається. Мені імпонує. А головне – задоволений слухач!»
-
- У нас навіть побутує творчий жарт, - зізнається. – Беру новий твір, заохочую: «Це дуже просто!» Починають вчити, але ж партія таки складненька. Проте ніхто не здається, а один одного мотивують: «Це ж дуже просто!»
Їм випала нагода гастролювати у Німеччині. Це було приватне запрошення від німецького громадянина, котрий відвідав батьківщину дружини-українки і почув духовний спів «Воскресіння».
-
- Німці нас сприймали дуже тепло. Було багато концертів. Співали й німецькою, встигли розучити. Виступали в католицьких храмах, лютеранських церквах. Спогади лишилися дуже приємні.
Аналогічних золотоніському «Воскресінню» на Черкащині є ще 2 колективи: муніципальний хор «Канон» у Черкасах і хор при Уманському музичному училищі.
-
- Дуже хочеться організувати театралізований сольний концерт, - ділиться планами. – Хоча організаційно це дуже складно зробити, багато часу йде на продумування деталей, відшліфовування дрібниць. Працюємо, співаємо, пишемо відеороботи (наше єдине спасіння), але надто сумуємо за своїм слухачем.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
