Міжнародний день радіології, що відзначається 8 листопада, є чудовою нагодою звернути увагу на величезний внесок Івана Пулюя в розвиток медицини і науки. Його відкриття в галузі рентгенівської діагностики не лише змінили медичну практику, а й стали основою для розвитку сучасних технологій, які використовуються до сьогодні.
8 листопада 1895 року німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген зробив революційне відкриття рентгенівського випромінювання. Для медицини це стало не лише народженням нової галузі науки, а й справжнім проривом у діагностиці численних захворювань і травм, а згодом і в лікуванні.
Уже через рік після відкриття було створено перший рентгенівський апарат, почали виробляти рентгеночутливу плівку, а згодом з'явилися рентгенологічні кабінети і клініки. Спершу основним напрямом їхньої роботи стала діагностика захворювань легенів, проте згодом рентгенографія стала важливим інструментом у травматології та стоматології.
Сьогодні рентген залишається одним із найпоширеніших, найшвидших та найбільш доступних методів діагностики. З часом радіологія здійснила значний прогрес, з'явилися нові методи, а також апарати для променевої діагностики та терапії. Проте чи знали ви, що українець Пулюй зробив це відкриття значно раніше?
Початок наукової кар'єри
Іван Пулюй народився в Тернопільській області, проте значну частину свого життя провів в Австро-Угорщині, де навчався та працював у провідних європейських університетах. Після закінчення Віденського університету Пулюй розпочав свою кар'єру в науковому середовищі, швидко здобуваючи визнання за свої роботи з електротехніки та механіки. Уже в 1878 році його інноваційний прилад для вимірювання механічного еквівалента теплоти був відзначений на Всесвітній виставці в Парижі.
Внесок у рентгенівську фізику
Пулюй зробив кілька фундаментальних відкриттів, зокрема, в галузі катодних променів, які в подальшому стали основою для створення рентгенівських променів. У 1896 році, працюючи в Празі, він досліджував природу та властивості Х-променів і навіть зробив перші в світі рентгенівські знімки людського тіла. Власне, перша у світі рентгенограма всього людського скелету була створена Пулюєм, а не Рентгеном, як часто стверджується в наукових джерелах.
Пулюю не приписують це відкриття, адже Вільгельм Кондрад Рентген, незадовго перед цим, 28 грудня 1895 року, опублікував повідомлення «Про новий тип променів», де йшлося про Х-випромінювання. Голова Вченої ради Національного університету «Острозька академія», професор, заслужений діяч науки і техніки України Петро Кралюк, у рубриці «Точка зору» Радіо Свободи розповідає:
-
– Однак за чотирнадцять років перед тим уже існувала «лампа Пулюя», що випромінювала такі промені. Рентген цілком міг скористатися цим винаходом, а також іншими напрацюваннями Пулюя. Загалом можемо констатувати, що Рентген і Пулюй майже одночасно відкрили існування Х-випромінювання.
За споминами сина Івана Пулюя, український науковець мав необережність поділитися своїми спостереженнями зі своїм однолітком німцем. Вони були товаришами, разом працювали у Страсбурзькому університеті, тож Іван Пулюй відкрито ділився своїми напрацюваннями з колегою. Так лаври першості і перейшли Вільгему Рентгену, який першим встиг оприлюднити інформацію про відкриття короткохвильового електромагнітного випромінювання і став першим лауреатом Нобелівської премії в галузі фізики.
Коли Пулюй дізнався, що Рентген заявив про винахід, його реакція була шоком:
-
- Батько прочитав звістку про відкриття Рентгена, лежачи ще в ліжку. Зірвавшись з ліжка і обхопивши голову руками, він раз від разу вигукував: "Моя лампа! Моя лампа!..". Пулюй надіслав Рентгену лист з проханням відповісти, чи він використовував його лампу в експериментах. Відповіді він так і не отримав. Коли Рентгену вручали Нобелівську премію, він ухилявся від пояснення природи свого відкриття. А в заповіті розпорядився знищити всі свої записи стосовно Х-променів, що й зробили, – так згадував ті події син Іван Пулюя.
Пулюй і Україна
Попри те, що більшу частину свого життя вчений провів за кордоном, він залишався патріотом України. Він активно підтримував ідеї розвитку української науки та культури, брав участь у створенні першого повного перекладу Біблії на українську мову разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким, а також організовував стипендії для українських студентів в Австро-Угорщині.
Пулюй не лише працював для науки, а й для розвитку національної ідентичності. Його сім’я була прикладом патріотизму: діти вченого вчили українську мову та брали участь у національно-патріотичних рухах. Старший син Олександр став добровольцем у лавах «Січових стрільців» і воював за Українську Галицьку армію.
Спадщина та сучасне визнання
Іван Пулюй став одним з найважливіших представників української науки, чия спадщина не обмежується лише науковими досягненнями. Ім’я Пулюя вшановане в багатьох містах України: вулиці його імені можна знайти в Києві, Дніпрі, Тернополі, а Тернопільський технічний університет носить його ім’я. Проте справжнє визнання Пулюя на батьківщині ще потребує своєї повноцінної реалізації.
2 лютого цього року відзначатиметься 175-річчя з дня народження Івана Пулюя — видатного вченого, який своїми відкриттями змінив хід історії науки та медицини. Пулюй, чиє ім’я назавжди пов’язане з рентгенівськими променями, був не лише талановитим фізиком, а й глибоко патріотичною людиною, що присвятила свої знання на благо України та її культурної спадщини.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
