Психологи виділяють чотири види реакції людини на страх: «бий», «біжи», «замри», «здавайся». Саме так повномасштабне вторгнення стало лакмусовим папірцем для чоловіків всієї країни та кожен відреагував по-своєму.
Кілька тисяч добровольців зібралися 24 лютого біля центрального входу до ТЦК, щоб «бити». І за кілька днів вони були в списках тероборони Золотоніщини. Ось уже третій рік, як цивільні, які не мали ніякого відношення до війни, носять піксель і «бажають здоров’я». Їхнє життя змінилося докорінно. Це вплинуло на сім’ї, стосунки й дітей. Постраждав інститут шлюбу. У першому півріччі 2024 року посадовці зареєстрували 15578 розлучень. Це у 1,5 рази більше за відповідний період 2023 року.
Як зберегти стосунки на відстані?
Про що розмовляти й на що звертати увагу при зустрічі з чоловіком-військовим? Розповіла військова психологиня Зоя Жук.
-
- Як на мене, то війна стала лакмусовим папірцем для всіх сімей. Вона загострила кризові стосунки й зміцнила мирні й спокійні. Повномасштабне вторгнення стало каталізатором для багатьох родин, якісь подружжя вивела на вищий щабель довіри й взаєморозуміння, а для когось стало останньою крапкою у стосунках, остаточно окресливши неможливість існування пари.
У стосунках важливо розвиватися. На війні чоловік набуває нових навичок, проходить переосмислення багатьох цінностей, розвиває нові погляди. Для дружин важливо не сидіти на місці та чекати, а йти вперед, самоудосконалюватися.
Для жінок важливий вияв емоцій від партнера, ми хочемо чути, бачити й відчувати себе коханими, бажаними. А чоловіки у зв’язку з постійним стресом на війні, не можуть повною мірою забезпечити цей емоційний компонент. Стосунки після війни – це знайомий силует, але з іншим наповненням, для когось - це шанс побудувати заново стосунки з людиною. Для прекрасної статі важливо зрозуміти, що Він змінився. Прийняти цей факт і запам’ятати головне: ці зміни відбулися не з моєї вини. Я так само цінна для нього. За цих, наявних, складних обставин, не плакати, не чекати дзвінка, не чекати доки повернеться чоловік і все стане на свої місця, а якісно жити це життя зараз. Важливо бути самодостатньою особистістю, впевненою в собі вже зараз. Бо все і всі змінилися, як раніше вже не буде. Тримати себе в тонусі, не заглиблюватися у свій біль, не концентруватися на поганому, а постійно бути зайнятою. У цьому допомагає розпорядок дня. Пропишіть плани на день погодинно – це дисциплінує і наповнює життя життям.
Ми не знаємо як, коли і з якими наслідками закінчиться війна. Ніхто нас не вчив, як жити під час війни. До повномасштабного вторгнення чоловік і жінка розподіляли обов’язки. Зараз у сім’ях, де чоловік став військовим, практично матріархат. Якщо жінка з чимось не справляється, це абсолютно нормально. Головне зберегти себе, свою стійкість
Для того, щоб зберегти стосунки на відстані потрібно розвиватися паралельно. Як би чоловіки не любили свою сім’ю, дітей, дружину, бойові дії, в яких вони перебувають, оточення колег та умови життя корегують їх стан. Через те, що вони перебувають у постійному стресі із загрозою для життя, у них виділяються певні гормони, які регулюють нервову діяльність. І багато звичок вимикається, притуплюється емоційність з метою самозбереження. Для них інстинктивно на перше місце виходить сигнал зберегти себе і собі подібних, тих, хто поряд. Чому, наприклад, воїни з Афганістану об’єднувалися у спілки? Тому що це «військовий», «перевірений», «я йому можу довіряти, він пережив те саме, що і я». Цивільні ненадійні, вони емоційні.
Варто розуміти, що ставлення до сім’ї у військових не змінюється, родина завжди на першому місці, просто емоційне забарвлення, саме вияв - інший. Почуття ті самі, а емоції можуть взагалі бути відсутні. І це нормально. Все повернеться і відновиться, для цього потрібен час.
Як правильно спілкуватися з військовим на відстані?
-
- Точно нічого не розпитувати. Лише про самопочуття («Як ти себе почуваєш?»). У жодному випадку не дізнаватися деталі війни. Розповідати про себе. Намагатися знайти в усьому позитив, смішні історії з роботи, кумедні випадки з дітьми, свої досягнення, дитяче навчання… Якщо вдома сталася якась неприємність, краще про неї розповісти постфактум, коли все можливе для вирішення ситуації буде зроблено. «Ось таке в нас було, але вже все добре!»
Військовим важливо знати, що їхній тил надійний. Що вдома все працює, що діти в школі, нагодовані, чисті. Якщо навіть щось зламалося, краще самостійно знайти майстра, відремонтувати й не згадувати про цей інцидент.
Щодо дзвінків
Має бути домовленість: коли телефонувати, в який період дня і часу. Він має сам координувати спілкування, ми не знаємо, що там відбувається. Це має бути система домовленостей. Наприклад, мої знайомі домовляються за три дзвінки. Наприклад, якщо чоловік телефонує дружині поговорити, і вона не взяла слухавку, - це не важливо, то він просто чекає дзвінка від неї. Але якщо пропущених три підряд, це сигнал – потрібно негайно перенабрати. Щодо надсилання фото-відео - теж за домовленістю. Краще запитати, щоб не завдати шкоди сім’ї. Чи зручно і чи варто?
До речі, за статистикою, коли військовому морально тяжко, найкраще можуть підтримати кровні родичі – це мати й діти. Якщо довго перебував у стані загрози життю, спрацьовує кровний інстинкт. Діти й батьки сприймаються безумовно. Краще навіть діти, бо батьки емоційніші.
Повернувся додому з бойових позицій, як реагувати, щоб було комфортно?
-
- Перш за все варто бути обережними з обіймами. Непередбачувана фізична близькість може бути небезпечною, особливо, якщо людина неочікувано підходить ззаду. Краще запитати: «Можна я тебе обійму?». Для військових важливий особистий простір, є люди, які радо йдуть на контакт та більшість обережні з дотиками. Це їхня приватність.
Деяким чоловікам після повернення потрібно побути самому в кімнаті чи в будинку. Це потрібно для відновлення. Це так зване «заземлення», прийти і відчути ті стіни, повітря, походити по своїй землі… Може бути таке, що він захоче спати. У нас знайомий повернувся зі служби в п’ятницю, але до неділі ми його не бачили. Ми знаємо, що він приїхав, машина у дворі, але чоловіка не видно. У неділю заходить до нас і каже: «Фуух, відіспався!».
Ми ж лише здогадуємося, в яких умовах вони там сплять, і наскільки для них важливо покупатися у чистій ванні з теплою водою і лягти на свіже простирадло й ортопедичний матрац. Важливий час відпочинку. І після, важливо зрозуміти його фізичний стан, тим більше у спокої можуть проявитися задавнені хвороби.
У жодному випадку не варто запрошувати додому гостей. Якщо він сам цього не попросить. Ні знайомих, ні рідних, навіть маму. Людина приїжджає додому відпочити. Для них найцінніше - дружина і діти.
Важливо, якщо є можливість зробити вдома щось традиційне, можливо сімейний пікнік чи поїздка в кіно, риболовля чи ночівля в наметах… Щось таке домашнє, що йому важливе, дає відчуття захищеного тилу, що дома спокійно, надійно і безпечно.
Конфлікти на відстані. Як бути?
Найефективніший спосіб вирішування конфліктів – говорити, обговорювати з усіх боків та домовлятися, десь поступитися своїми переконаннями, прийняти інший варіант. Наголошувати, що для мене дуже важливо домовитися і щоб тобі було не тривожно, говорити про відчуття і почуття. Потрібно відкидати емоції й холодним розумом думати: «Що я можу зробити в цій ситуації?», накреслити можливі шляхи та поступово слідувати за планом. Для жінок варто мати коло довіри, з якими можна поговорити. Так ми влаштовані, нам треба виговоритись. Якщо ситуація така, що обговорити її ні з ким, у психології є така техніка «Вільний стілець». Серед кімнати виставляєте стілець і уявляєте конкретну людину, якій ви можете довіряти й просто виговорюємось. Можна писати листи, проводити медитативні практики, читання книг – для кожного індивідуально, треба пробувати.
Важливо давати вихід своїм емоціям. Багато дівчат зараз почали відвідувати спортивний зал. Чоловіки, коли повертаються додому, люблять щось робити руками, монотонна фізична діяльність розслабляє. До прикладу, просте рубання дров позитивно впливає на поліпшення емоційного стану.
Є дуже ефективна вправа про життєву енергію. Уявімо себе батарейкою. Ми прийшли на роботу і на скільки відсотків заряду себе зранку відчуваємо? На цей стан впливає багато факторів. Потрібно прописати дві колонки плюсів і мінусів, те що заряджає, додає енергії й те, що знижує заряд, негативно впливає на самопочуття. Плюсів прописати двадцять легко, наступні двадцять ще можна придумати напівфантастичних. Потім ставимо завдання ще десять пунктів. І ось саме в останньому списку, в таких несвідомих речах, коли ми їх витягуємо десь з глибини фантазії нам приходять на думку неймовірні варіанти. Те, про що ми мріяли й не змогли реалізувати.
Цивільні, які у 2024 році стали військовими мають свою чітку мету, до якої йдуть. Через силу, виснаження, емоційні гойдалки, дискомфорт і ризикуючи життям. На цьому шляху для них важливий надійний тил, домашній комфорт і впевненість, що їх чекають і люблять. Що вони все роблять не даремно.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
