Вересень 2025 року – початок нового 2025-2026 навчального року. Але не в усіх закладах пролунає шкільний дзвінок. Частина з них припинить своє існування, як заклад освіти, влітку 2025-го.
Чим викликані такі непопулярні рішення? І хто за ними стоїть?
Давайте розбиратися разом, усвідомлено оцінювати перспективи і бути готовими до змін.
Як відомо, учителі отримують заробітну плату з державного бюджету. Якщо виділених коштів не вистачає, співфінансування заробітної плати педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти проводиться з місцевого бюджету. Так от, з 1 вересня 2025 року уряд не фінансуватиме заробітну плату вчителів за гроші освітньої субвенції за умови, якщо кількість учнів менш як 45 осіб, а з 1 вересня 2026 року — менш як 60 осіб.
Стан середньої освіти в Україні - інфографіка
Доступ до якісної освіти для всіх дітей — одна з головних цілей роботи Міністерства освіти і науки України. Такі міжнародні дослідження, як PISA, а також результати НМТ показують, що учні із сільських шкіл мають нижчі навчальні успіхи, ніж їхні однолітки з міст. Тому найперше забезпечення доступу до якісної освіти стосується дітей із сіл.
Керівництво громади може вирішити: або довозити учнів цих шкіл у найближчу більшу школу, або оплачувати працю вчителів малих шкіл із місцевих бюджетів.
Додамо, що таке рішення з метою поліпшення якості освіти для учнів із сіл в Україні вже ухвалювали. Зокрема, з 1 вересня 2016 року з освітньої субвенції не фінансують школи, у яких навчаються менш як 25 учнів.
Чим викликане таке рішення?
Давайте змоделюємо ситуацію. У школі І-ІІІ ступенів (загальноосвітня) навчається 44 учні, тобто по 4 учні у класі (в середньому). Згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту») сформувати клас (мінімум 5 учнів) немає можливості. Діти вчаться на індивідуальній формі або в зʼєднаних класах (малокомплектна школа), які обʼєднують дітей різного віку: 1 клас з третім, або 2-ий з 4-им. Мої співчуття вчителю, якому треба за 45 хвилин вкласти у голови дітей різні теми, утримати увагу першокласників, які не вміють самостійно працювати…Це призводить до того, що діти не отримують належного рівня взаємодії одне з одним, не навчаються одне в одного й не бачать прикладів для наслідування.
Окрім того, зазвичай такі школи не забезпечені вчителями повною мірою. Також часто вчителі не можуть набрати достатню кількість годин зі свого профільного предмета, щоб отримувати достатню зарплату, тому в таких школах є практика віддавати викладання деяких предметів непрофільним учителям. І не секрет, що вже сьогодні у багатьох сільських школах вчителя фізики «довантажують» годинами співів чи фізкультури, а то й географії чи історії.
Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022, учні із сіл за рівнем навчальних результатів відстають від своїх однолітків із міст на 4,5 роки. Тобто їм потрібно 4,5 роки, щоб мати ті ж знання і навички, що й учні того самого віку з міст.
Успішність із математики та соціально-економічний статус закладу освіти за типом місцевості, де заклад освіти розташований.Фото: Національний звіт PISA-2022
Подібні результати показує НМТ: минулого року середній бал учнів із сіл з української мови був на понад 6 балів менше, ніж учнів із міст; з математики — на понад 8 балів; з історії України — майже на 3 бали. Навіть серед предметів за вибором результати невтішні.
Водночас, показуючи нижчу якість, сільська освіта обходиться державі дорожче. На освіту одного учня із села держава в середньому на рік витрачає 30,4 тисячі гривень, а в місті — 24,4 тисячі гривень. У деяких селах вартість навчання одного учня сягає понад 51 тисячу гривень.
Що буде з учнями цих шкіл? Куди подіти колектив?
Місцева влада повинна організувати підвезення дітей до опорної школи.
Опорна школа — це школа, у яку привозять дітей із різних населених пунктів на відстані до 30 кілометрів. Для підвезення учнів держава виділяє субвенцію на закупівлю автобусів — по 1 мільярду гривень. Минулого року у співфінансуванні з місцевими бюджетами вдалося закупити понад 450 автобусів. У шкільному автобусі учнів супроводжує вчитель.
Як варіант, працевлаштування вчителів в опорних школах.
У Золотоніській громаді нерайдужні перспективи має Крупський НВК, де у 2023-2024 році кількість учнів складає 46 осіб. У цьому навчальному році у виховному комплексі не відкрили 1-ий клас.
-
- Відповідно до плану реорганізації та оптимізації закладів освіти Золотоніської громади, прийнятого на сесії міської ради у серпні 2023 року, Крупський НВК підлягає закриттю у 2026 році. Враховуючи ситуацію щодо відсутності з січня 2025 року фінансування з державного бюджету заробітної плати педагогічних працівників, можливе внесення певних змін у план. Рішення прийматимуть депутати, - прокоментувала Ольга Строкань. - Наразі, разом з керівником закладу, плануємо варіанти вирішення проблем, які виникнуть. Звичайно, таке важливе питання буде обговорюватися у громаді, лише потім прийматимуться відповідні виважені рішення, де будуть враховані освітні потреби дітей, витрати на заробітну плату та утримання приміщень.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
