15 лютого, у день 104-ої річниці битви кінного полку Чорних Запорожців з московсько-більшовицьким військом у Золотоноші, у місті відбулися урочистості. Біля пам’ятника Чорним Запорожцям, встановленому у 2017 році на місці кровопролитної битви, військовослужбовцям 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців голова Черкаської обласної військової адміністрації генерал Ігор Табурець вручив високі відзнаки.
За особисту мужність при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіданне виконання військового обов’язку відповідно до Указу Президента України нагороджені орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) старший солдат Сергій Довгун, солдат Антон Комаров, сержант Юрій Онищенко.
Нагороди отримали рідні загиблих - дружина Тамара Довгун, дружина Любов Онищенко, мати Надія Комарова.
Державні відзнаки отримали особисто - солдат Роман Марчук, старший солдат Віталій Владика, солдат-кулементник Олександр Хоменко, старший солдат Ігор Хорошко, сержант Віталій Новик, старший солдат Ярослав Сергієв, підполковник Василь Прозюк, солдат Анатолій Музичко, молодший сержант Михайло Глиб.
В урочистостях брав участь начальник управління з морально-психологічного забезпечення командування Сухопутніх військ України генерал-майор Олександр Голоднюк.
-
- Чорні запорожці дали гідну відсіч більшовицькій навалі, яка намагалася знищити незалежну і вільну Українську народну республіку. Нині ж наша держава знову протистоїть російській навалі, - зазначив генерал-майор у вітальному слові.
Присутні вшанували пам’ять загиблих українців, хто відстоював незалежність рідної держави хвилиною мовчання, і поклали квіти до підніжжя пам’ятника.
Нагадаємо, у 2017 році Золотоноша увіковічила пам’ять про учасників легендарного останнього бою Першого зимового походу Армії УНР. 15 лютого 1920 року біля Свято-Успенського собору, а також на кризі річки Золотоношки відбулася битва Кінного полку Чорних Запорожців з московсько-більшовицькими військами. Увійшовши до міста вранці, вони визволили залізничну станцію і дійшли до головної місцевої релігійної споруди, де й розпочався крупний бій. Золотоноша тоді стала найсхіднішим містом, куди дісталася Армія УНР під час першого Походу.
історія легендарного Кінного полку Чорних Запорожців Армії УНР та його незмінного командира Петра Дяченка, як виявилося після досліджень, тісно пов’язана з Золотоношею. З моменту створення у лютому 1918 року кінної сотні у складі Другого Запорозького куреня Окремого Запорозького загону, чорношличники пройшли довгий і тернистий шлях до визволення Української держави.
Після окупації Золотоноші (і більшої частини українських земель) більшовиками, постало нагальне питання звільнення території від братських «визволителів». Важка битва за місто, незважаючи на її недовершеність, мала неабиякі військові наслідки. Полковник УНР та історик Олександр Доценко писав згодом: «Після нападу Чорних Запорожців большевики почали панічно втікати з Хорола, Гребінки й Лубен, руйнуючи комунікаційні засоби та мости, спалюючи за собою свої склади. У Кременчуці стояв штаб 14 совітської армії, але через наступ і з огляду на вороже ставлення населення змушений він був евакуюватися аж до Полтави».
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
