Колеги, друзі та юні вихованці: відбувся відкритий футбольний турнір пам’яті Сергія Чмиря

Золотоноша.City

18 грудня 2023 11:00

Як кажуть зазвичай у народі, навіть небо сльози ллє… Але цього дня спортивна спільнота зібралася точно не для сліз. У неділю, 17 грудня, «Вулик Арена» у Новій Дмитрівці приймала перший відкритий турнір пам’яті Сергія Олексійовича Чмиря. Пам’яті, не побоїмося цього слова, легендарного для Золотоноші футболіста, екс-гравця «Спартака» та команд із Гребінки й Драбова, тренера, учителя школи №6. Людина з великої літери, яка в перший день повномасштабної війни чітко вирішила йти боронити свою країну. Спортсмен, який навіть під час служби не забував про спорт, тренуючи молодь під час короткотривалих відпусток, беручи участь у Кубку ЗСУ з футболу, де влітку навіть виборов бронзові нагороди. Безліч планів, купа енергії, чимала кількість підопічних – усе обірвалось на війні.

40 днів після смерті Героя проведені символічно й за гідної спортивної боротьби. Цьому Сергій Олексійович був би точно радий. Погода завадила провести турнір у Золотоноші і, здавалося б, взагалі не сприяла жодному футболу (постійний дощ і стовпчик термометра близько нуля), проте запалу спортсменів це не заважало. Склад учасників напрочуд символічний – ні додати, ні відняти. Перший Кубок пам’яті виборювали ветерани футбольного клубу «Спартак», у складі якого Сергій Чмир ставав чемпіоном області ще у далекому 1990-му році, СК «Профіспорт», який він певний час тренував, ветерани із Гребінки, якій він віддав частину своєї спортивної кар’єри, стававши чемпіоном та володарем Кубка Полтавської області, а також його вихованці – молодь місцевої ДЮСШ. Усе це за присутності чималої кількості родичів, колег, а також головного уболівальника – його батька. Саме він, зі сльозами на очах, і вручив Кубок капітану команди переможців – своєму ж онукові і племіннику Сергія Олексійовича Тарасу…

Сам турнір видався хоч і максимально дружнім, але напрочуд динамічним (на щастя, зовсім без травм) і непередбачуваним. Грали команди за традиційною коловою системою у одній групі. Перший тур, здавалося б, уже розставив усі крапки над «і» у подальшій боротьбі і шансах команд: у дебютних поєдинках молодь ДЮСШ легко справилася із ветеранами «Спартака» (4:1), а колектив «Профіспорта» навіть не помітив на полі гостей із Гребінки (4:0). Дещо несподіваним став результат наступного матчу, де напрочуд упевнені в собі гравці «Профіспорта» повністю провалили поєдинок зі «Спартаком» - розгром у вигляді 0:3 за чималою кількістю моментів з обох боків. Тим часом вихованці Сергія Чмиря, хоч і напружено, але розібралися із Гребінкою (2:0), забезпечивши глядачам справжній чемпіонський поєдинок у останньому турі.

Доля трофею вирішувалась в матчі Профіспорт-ДЮСШ, адже у випадку рівності очок у трьох команд, на перший план виходить різниця м’ячів саме у очних поєдинках між ними усіма. Забезпечивши потужний гандикап на старті, все було в руках ДЮСШ, але ж для цього ще потрібно вистояти у поєдинку проти фаворитів. Гра видалась дуже енергійною з обох боків, напруженою і часом навіть нервовою – запал і амбіції молоді можна зрозуміти. Усе це вилилось навіть у вилучення в їхньому складі, що й остаточно переламало хід поєдинку. Проте вихованці Сергія Чмиря волю в кулак таки зібрали і вистояли до кінця: хоч і поразка 0:2, проте перевага над усіма конкурентами за додатковими показниками.

Остання гра фактично долю Кубка вже не вирішувала, лише символічне місце на п’єдесталі. Тут розкрився повністю колектив «Спартака»: технічні комбінації, елегантні голи п’ятами – 4:0 і друге місце без жодних варіантів.

1 тур

ДЮСШ – Спартак 4:1

Профіспорт – Гребінка 4:0

2 тур

Спартак – Профіспорт 3:0

ДЮСШ – Гребінка 2:0

3 тур

Профіспорт – ДЮСШ 2:0

Спартак – Гребінка 4:0

Кількісні дані матчу

№	Команда	В	Н	П	З/П	О
1	ДЮСШ (вихованці Сергія Чмиря)	2	0	1	6:3	6
2	Спартак	2	0	1	8:4	6
3	Профіспорт	2	0	1	6:3	6
4	Гребінка	0	0	3	0:10	0

Церемонія нагородження: вітальні промови переможцям, вдячні – усім учасникам, глядачам та організаторам, пам’ятні – нашому Герою. Слово тримали керівник Асоціації футболу Золотоніського району Віталій Ластівка, його заступник, начальник команди СК «Профіспорт» Юрій Мазур, а також незмінний натхненник й організатор для місцевої спортивної спільноти Микола Строкань. Опісля офіційного завершення усі присутні відправились на цвинтар, щоб на Алеї Слави гуртом ще раз віддати шану нашому Герою…

- У першу чергу хотілося провести турнір для хорошої людини, друга, нашого Захисника. Золотоноша його знає і поважає. Був упевнений, що присутніх буде чимало, так і вийшло. Чесно кажучи, багато команд виявило бажання взяти участь у розіграші цього Кубка, але у зв’язку із обмеженим часом через проведення регулярного чемпіонату району, вирішили на перший раз зібрати саме найближчі колективи для Сергія Олексійовича, - прокоментував подію очільник Асоціації футболу Золотоніського району Віталій Ластівка.

На думку функціонера, що турнір видався вдалим. У подальшому його візьмуть його за основу, адже Золотоніщина має чималу кількість полеглих воїнів. Плануються щорічні масштабні турніри пам’яті усіх наших Героїв (великий футбол і міні-). Дату будуть визначати згодом, вирішуватиме виконком Асоціації. Усе буде в тісному діалозі та співпраці із родичами загиблих,

- Цього дня усе було цілком символічно, адже на полі виступали ті гравці, які пограли свого часу із Сергієм Олексійовичем. На жаль, не вдалося зібрати команду колективу із Драбова. Причини різні, в тому числі і перебування багатьох на війні, - резюмує Віталій Ластівка.

Тим часом кожного вік-енду на «Вулик Арені» триває чемпіонат Золотоніського району з міні-футболу у Вищій та Першій лігах, де беруть участь аж 19 колективів: