«Золотоноша!!! Хелп! Сос!
Лебідь на річці потерпає з голоду-холоду, травмований!
В нього травмована права лапа, відкинута весь час назад.
Його б виловити і до Межигірського притулку для лебедів перевезти.
До МНС телефонували,ті сказали, що в них човна немає!
Як йому допомогти?!?...
Він іноді плаває по не замерзлій частині річки-гребе однією лапкою,бідося...»
Цей пост у соцмережі зібрав 175 коментарів та 960 поширень за 3 дні. Завидна активність! Таку б зашкальну небайдужість, вибачте, нашим золотонісцям під час збору на спорядження чи авто військовим (поділяю цю думку з матір’ю, яка чекала свою дитину з полону понад пів року, і мала необережність встрягнути у переписку).
Одні закликали встановити чергування, інші підгодовували хлібом, треті попереджали ні в якому разі не кидати хліб, четверті закликали не бути байдужими, ще одні бачили, що він не примерз, а бігав, «як кінь по кризі». Містяни звинувачували у байдужості службовців ДСНС, у яких «навіть рятувального човна немає». Інші ставали на захист, бо «вони по тричі на день до птаха ходять». Хтось телефонував на 101, а їх переадресували на 112…
Коментатори робили посилання на статті інтернету, де вчені роз’яснювали, що птахам у дикій природі набагато комфортніше, аніж у незвичних домашніх умовах.
До розмови підключився журналіст з Драбова Микола Комнатний, на обійсті якого живуть лебеді. «Ми утримуємо лебедів (доля яких схожа на згаданого птаха) вже більше 10 років. Як правило, в даний період, або трішечки раніше, люди з усього району звозили до нас лебедів, котрі не могли відлетіти у вирій. Не відмовляли. Спершу це було милосердя. Потім захоплення. Тепер це лебединий притулок, де проживає на сьогодні 26 лебедів. Із них 22 за останні три роки налупилися в нашому помешканні. Тут виросли. Багато часу проводять на ставку, він поруч нашої оселі.
Таких за всі роки налічується більше півтора десятка: врятованих і повернутих у рідну стихію. Є такі, в яких покалічені крила і вони без нашої допомоги ніяк не обійдуться. Хто б знав, яка це праця утримувати таку кількість білосніжних красенів. А які затрати на зерно і комбікорм?!А весною, влітку і восени до раціону неодмінно включаємо і ряску, яку ловлю на болоті. 50 відер на тиждень - це мінімум... Три візки накошеної трави - обов'язково потрібно на день... Слід заготовити сіно для підстилки на зиму у приміщеннях. Прибирання... А ви боїтеся взяти одного лебедя на утримання. Правда, його потрібно ще піймати. А чи потрібно? Він же літає. Якщо літає, то не має резону забирати з природи. Одне знаю. що слід за ним спостерігати. А вже потім діяти. Приймати рішення».
Далеко вони не відлітають, але протягом холодного сезону переміщуються на певні відстані в пошуку місця, придатного для тимчасового перебування. Деякі самці не відлітають на зимівлю, щоб навесні першими зайняти кращі місця для гніздування, йдуть на усвідомлений ризик.
Лебеді невеликими групами, парами перебувають на водоймах. Коли настають холоди, і ці водойми підмерзають, вони шукають інші незамерзлі, без зусиль долаючи по 300 км в день. І це є нормою.
Окрім того, існує питання сприйняття холоду. У птахів температура тіла – вище 40 градусів, тобто вони відчувають холод зовсім інакше, ніж ми. Лебеді мають щільне водонепроникне пір’я, теплий пух та запаси підшкірного жиру.
Завдяки цьому вони не мерзнуть взимку і витримують будь-які низькі температури. Оскільки лебеді-шипуни зазвичай добре переносять холод, тому можуть тривалий час перебувати без активного руху. Птах просто сидить на кризі чи березі, підібгавши під себе лапи — так він економить енергію.
Птахам взимку холод не страшний – складніше їм перенести голод. В пошуках корму лебеді, власне, і кочують. Однак природоохоронці запевняють: лебідь – це дикий птах і може сам про себе подбати. А отже, годувати його не варто. Орнітологи рекомендують підгодовувати птаха в період морозів тільки в тому випадку, якщо це сірий перволіток, що ще не змінив оперення.
Основна їжа водоплавних птахів – водорості. І поки водойма остаточно не замерзла, у лебедів є доступ до їжі. Крім того, лебеді можуть не їсти багато днів, тому що мають великі запаси жиру.
Отже, лебедів краще взагалі не годувати. Але якщо вже годувати, то робити це треба так, щоб не нашкодити птахам.
Лебедів категорично не можна годувати чорним хлібом! Він викликає бродіння в шлунку і, як наслідок, розлад шлунково-кишкового тракту, ослаблення, хворобу. Білий хліб допустимо при відсутності іншого корму, але вкрай обмеженій кількості!
Лебедів категорично не можна годувати пліснявим або кислим хлібом! Для птахів, як і для людей, зіпсований продукт смертельно небезпечний.
Однак в сильний мороз вся ця їжа примерзає до льоду. У цьому випадку в якості корму підходить зернова суміш з пшениці, вівса і ячменю або спеціальний комбікорм для птахів, який не містить солі.
Травна система лебедя влаштована так, що він повинен обов’язково запивати їжу. Тому корм слід кидати у воду або на берег прямо біля води. В крайньому випадку – на лід.
Варто знати, що з точки зору птаха, поява людини, а тим більше відлов – це великий стрес. Під час стресу птахи намагатимуться полетіти геть, а отже втрачатимуть енергію, яка їм так потрібна для зимування.
Вранці 15 грудня ми теж відвідали пернатого білого красеня, який викликав таку бурхливу полеміку між містянами. Він плавав у водоймі поблизу ігрового містечка.
Лебідь привітно покрутив хвостом, дістаючи з річки свій улюблений зелений харч, сном-духом не відаючи, що його розмірене життя так розхвилювало людей.
Тож, турбуючись, не нашкодьте.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
