19 жовтня у холі Золотоніської гімназії ім. С.Д. Скляренка відкрили куточок пам’яті двом випускникам школи Олегові Середі та Олексію Стельмаху.
На зустріч прийшли найрідніші люди героїв, однокласники й друзі, зібралися учні та вчителі закладу.
Зі вступним словом про захисників виступили директор гімназії Валентина Боченкова, заступник голови Черкаської обласної ради Роман Сущенко та заступник міського голови Олександр Флоренко.
— Важко говорити про хлопців у минулому часі. Але нам всім потрібно жити кожного дня, адже наші герої стояли і загинули за нас. Найкращі з кращих падають від куль, - сумно сказала Валентина Василівна.
Учні школи підготували віршовані слова для захисників.
Олексій Стельмах…юний, гордий, смілий, артистичний… Йому б створити сім’ю, народжувати дітей, вчити всьому, що вміє, свого сина! Але час зупинився, вбивши молодість, Альоші назавжди 27.
Олег Середа – чоловік, батько, дідусь. Позитивний і щирий. Скільки всього міг розповісти маленькій внучці, скільки часу міг обіймати своїх дітей, жити й радіти в люблячій родині… Став на захист рідних. Без вагань.
Марина Чорнобай, однокласниця Олексія, вийшла з букетом гвоздик і говорила ледь стримуючи сльози:
— Він завжди був щирим та компанійським, готовий прийти всім на допомогу. У нього були золоті руки. Не було чогось такого, щоб він не міг полагодити. Олексій був заядлим борцем за справедливість і завжди цікавився історією. Знаючи його, він не міг не піти на війну. Болить серце за те, що перемогу він побачить з небес. Ми завжди пам’ятатимемо і пишатимемося нашими героями.
Ірина Карпенко – однокласниця Олега Середи:
— Дуже хочеться, сьогодні згадати Олега, ніби він серед нас. Я бачу його зараз усміхненого, веселого, життєрадісного. Він ні з ким не конфліктував. Часто згадуємо вечір у школі, коли Олег грав на гітарі і співав ромську пісню. Він умів так жити. Хочу від імені всіх однокласників подякувати за все, що він зробив.
Ольга Полтавець – вчителька захисників низько вклонилася батькам і рідним загиблих:
— Сьогодні ми зі сльозами на очах і в глибокому смутку згадуємо хлопців. Олег був мій перший випускник. Запам’ятався розумним, красивим, комунікабельним, товариським спортсменом, душею колективу. Альошка недавно тільки покинув стіни цієї школи. Він був людиною, яка відстоювала свою правду. У пошуках правди й справедливості він завжди йшов до кінця.
Учениця Анастасія Щепетна виконала пісню про війну в Україні, написану французькими авторами. Дівчинка настільки прониклася важкими словами, що до кінця пісні ледь стримувала сльози.
Наприкінці зустрічі рідні й знайомі поклали квіти до портретів золотоніських Героїв.
Нетлінна, вічна пам'ять полеглим захисникам.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
