23 серпня Золотоноша провела в останню дорогу свого юного захисника, свою надію і мужнього сина Ігоря ПРИМАЧЕНКА.
Ігор народився у Золотоноші. Навчався у спеціалізованій школі №1.
- Ним дуже опікувалася бабуся Зоя Миколаївна, - розказує перша вчителька захисника Алла Наумейко. – Вона завжди приходила на батьківські збори, приводила і забирала його після уроків. Це був її єдиний внук. Це було її все – її сонце, повітря, зміст життя. Сьогодні у неї вирвали серце.
Хлопчик був дуже компанійським. Там де він – зажди весело. Навколо нього завжди згуртовувалися діти. Навчання йому давалося важко. Він захоплювався предметами гуманітарного напрямку. А ще любив фізкультуру, грав у футбол.
Класним керівником Ігоря була Марина Бабич.
- Знала його ще з дитячого садочка, - каже Марина Олександрівна. – Ігор завжди був активістом. Брав участь в усіх наших заходах. Клас – самоорганізований. Якось звечора тільки нагадала, що Різдвяні свята не за горами. То на ранок у класі вже стояла вбрана декоративна ялиночка. Хлопець був людяним і відкритим.
У 2014 році закінчив 9 класів і вступив до професійного ліцею. Отримав диплом тракториста-машиніста. Пішов до війська на строкову службу, опанував професію зв’язківця. Демобілізувався у листопаді 2018. А наступного року – у березні 2019 - підписав контракт на військову службу, яку проходив Одесі. Тут застала його війна…
Під час короткої відпустки свого випускника на вулиці Золотоноші зустрів директор школи Віктор Горошочок. Зрадів, обійняв, подякував. «Який же ти гарний!» - не втримався директор від компліменту.
Через 10 днів він повернувся до рідного міста. На щиті. Загиблий, але нескорений. Провести юного 24-річного захисника прийшли містяни, серед яких однокласники, вчителі школи, друзі, сусіди – хто знав Ігоря і ті, хто дізнався про Героя вперше.
- Відповідно до посади мені доводиться від імені влади міста казати прощальне слово, - виступила секретар міської ради Наталія Сьомак. – Це дуже складно. Бо не можна словами передати біль, що вирує у душі. Біль втрати за таких молодих дітей. Шановні рідні, Зоя Миколаївна і Юлія Сергіївна, прийміть співчуття. Нехай Ігор спочиває з миром.
З прощальним словом виступив представник Золотоніського ЦК та СП Роман Бакай.
Свій вічний спочинок Ігор Примаченко знайшов на Алеї Слави міського кладовища.
Хай Господь допоможе рідним пережити біль непоправної втрати.
Вічна слава й пам'ять Герою! Наша вдячність за вірність, сміливість і справжність!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
