Сергій Григорович Синільник народився 27 грудня 1981 року в селі Крупське Золотоніського району у селянській родині.
— Ріс товариським і неконфліктним хлопцем. Його знало все село. Любили з ним жартувати, бо мудрував, як поважний чоловік. Навчався у Крупській середній школі. Після закінчення здобув професію водія. Потім служба в лавах Збройних сил України та школа міліції. Працював у Чорнобаївському відділення поліції. Проживав у Чорнобаї. За станом здоров'я вийшов на пенсію та працював у Чорнобаївській лікарні. Учасник АТО. Одружений, має сина, - згадує про односельця староста Крупського Надія Хомут.
Як у 2014 році так і у 2022-му Сергій Григорович отримав повістку, не ухиляючись і не ховаючись, хоч і мав групу інвалідності, вступив до Збройних сил України,
23 січня Сергій Синільник разом зі своїми побратимами у місті Вугледар вступив у нерівний бій з ворогом. Після цього перестав виходити на зв'язок. А далі місяці важкої невідомості. Рідні шукали чоловіка й чекали. У соцмережах багато людей бачили його фото під словами: "УВАГА! РОЗШУК!". Всі сподівалися, що він у полоні, чекали на повернення.
Але дива не сталося. ДНК-експертиза підтвердилась, тіло золотонісця було ідентифіковано.
Він не хотів бути Героєм, він просто чесно, по-чоловічому виконував свій обов'язок та військову присягу - захищав нас!
Світла пам'ять Герою! Щирі співчуття рідним та близьким й низький уклін за сина України, Сина-Героя!
