Сенсаційна заява про вихід росії із зернової угоди потрясла світовий аграрний ринок та створила хвилю невизначеності щодо економічної стабільності. Вихід рф із угоди став реакцією на підрив Кримського мосту, а точніше, ця подія послужила вдаваним претекстом для чергового порушення росією власних обіцянок і домовленостей.
Натомість, вже 19 липня на Одесу, а саме на її порти, чекала низка бомбардувань. На жаль, вони закінчилися суттєвими руйнуваннями. За повідомленнями МЗС від 31 липня у Твіттері, за 9 днів росія, після виходу із зернової угоди, знищила 180 тисяч тонн українського зерна.
— Ми повинні зупинити російські «голодні ігри» та забезпечити глобальну продовольчу безпеку зараз, — заявили в МЗС.
Згодом Міноборони росії заявило, що у зв'язку з припиненням «зернової ініціативи» окупанти з 20 липня будуть розглядати всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря до українських портів, як «потенційні перевізники вантажів військового призначення». Українське Міноборони дало дзеркальну відповідь.
Якого зиску шукає росія та як її показово ігнорує Африка
Подібна ескалація була зумовлена не лише бажанням росії підірвати ланцюжки зернового трафіку України, а й власним зиском від подібного маневру. Адже ні для кого не секрет, що росія, як і ми, є одним із найбільших експортерів зерна і зацікавлена у його збуті. І власне, у світлі одностороннього виходу із угоди, країна-терористка спробувала знайти інші способи забезпечити реалізацію своїх зернових продуктів. Саміт африканських держав у Санкт-Петербурзі став однією з альтернативних платформ для встановлення контактів з країнами Африки та забезпечення експорту до них своєї продукції. Важливо зазначити, що на попередньому саміті, що відбувся до зриву угоди, взяло участь 43 країни, однак, на саміті 27 липня з росіянами проявили бажання спілкуватися вже лише 17 країн, що свідчить про відчутний занепад інтересу до співпраці з росією. Вочевидь, на це мав вплив ще й той факт, що владімір путін – терорист №1 у світі, на якого виданий ордер відповідними інстанціями, тож мало хто воліє пов’язувати себе з кривавим диктатором, а з терористом – таких охочих ще менше.
Росія (в особі путіна) зайшла з козирів і запропонувала надавати Африці безкоштовну пшеницю. Та навіть це не схилило потенційних путінських союзників до належної співпраці: глава Африканського Союзу закликав відновити «зернову угоду», яка дозволяла експортувати українську продукцію морем. Причини цієї зворотної реакції Африки можуть бути багатогранними, однак, ймовірно, політичні та економічні турбулентності, пов'язані з військовими діями росії, стали вагомим чинником у формуванні позиції Африканських країн. Навіть попри їхні тісні зв’язки з росією у минулому, зокрема, і через діяльність ПВК «Вагнер» на території континенту.
Як і чи буде здійснюватися експорт зерна, зважаючи на нові реалії?
Того ж таки 17 липня, після виходу країни-терористки з угоди, Президент України Володимир Зеленський повідомив, що власники кораблів готові продовжувати постачання без росії. Він надіслав листи турецькому лідерові Реджепу Таїпу Ердогану та генсеку ООН із пропозицією продовжити роботу «зернової угоди» або її аналога в тристоронньому форматі.
Зеленський нагадав: у 2022 році в Стамбулі уклали дві угоди: перша — між Україною, Туреччиною та ООН, друга — між росією, Туреччиною та ООН.
— Тому, коли росія каже, що вона зупиняє («зернову угоду»), вона зриває свої домовленості з Генсеком ООН Гуттерішем і з президентом Туреччини Ердоганом. Не з нами. У нас не було ніяких з ними домовленостей, — наголосив Зеленський.
Варіант із конвоюванням суден, що перевозять зерно, наразі не розглядається. США та союзники не обговорюють можливості супроводження українських суден із зерном у Чорному морі, щоб безпечно експортувати його з України. Натомість шукають інші шляхи перевезення зерна – наземним або річковим способом. Про це «Голосу Америки» повідомив координатор стратегічних комунікацій Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.
– Ні. Про введення військових кораблів у Чорне море зараз не йде активна дискусія. Я думаю, ми всі розуміємо, що це лише посилить напругу і збільшить можливості для потенційного конфлікту між Заходом і росією, а це не те, чого ми прагнемо. Але ми хочемо, щоб зернова угода була продовжена, – сказав Кірбі.
Разом з тим, незадовго до заяви Кірбі британське видання The Times повідомило, що Велика Британія веде переговори з членами НАТО та іншими країнами про відправку військових кораблів в Чорне море для захисту вантажних суден, що перевозять українське зерно. За даними виданням, наразі ведуться переговори про створення так званої «коаліції» з різних країн, які можуть приєднатися до британської ініціативи. «Коаліція бажаючих» буде прагнути прорвати російську блокаду за кілька тижнів, надавши «захисний коридор» з Одеси через Босфор, повідомило The Times.
Хай там як, українські відомства – і президент зокрема – запевнили громадян, що пошук альтернативи ведеться. Про це кажуть і союзники. А поки що – вже з’явилися перші результати.
Відновлення експорту — питання із жанру «коли?», а не «чи буде?»
Російський патрульний корабель Сергій Котов не спробував зупинити іноземні судна, що прямували до Ізмаїла, зазначає Forbes. Три вантажні судна, що належать ізраїльській, грецькій та турецько-грузинській компаніям, прибули 30 липня до одного з українських зернових терміналів у дельті Дунаю. Про це повідомляє видання Forbes.
Це перший прихід іноземних суден до українських портів після відмови росії продовжити так звану зернову угоду. Повідомлення, що три цивільні судна безперешкодно дійшли до України, може свідчити про те, що росія або не бажає, або нездатна проводити обшуки кораблів на цей момент, - зазначає ЗМІ. Це повідомлення з’явилося у мережі зранку 31 липня.
Крім того, цього ж дня голова МЗС України Дмитро Кулеба, за результатами зустрічі із хорватським колегою, повідомив наступне: Україна та Хорватія домовилися про експорт українського зерна через Дунай та Адріатичне море.
— Ми домовилися про можливість використання хорватських портів на Дунаї та в Адріатичному морі задля транспортування українського зерна. Зараз ми будемо працювати над тим, щоб прокласти якомога ефективніші маршрути до цих портів та максимально скористатися цією можливістю, - сказав посадовець.
А вже 1 серпня з’явилася заява посла України в Німеччині, який закликав захистити зерновози від росії. За словами посла, Україна може забезпечити продовольством багато країн світу. Вже зараз у нас є зерно для 400 мільйонів осіб. Але сухопутні маршрути експорту не зможуть замінити морський шлях, упевнений посол.
Одним словом, як бачимо, ведеться активна світова робота антипутінської коаліції щодо розблокування шляхів експорту та пошуку їхньої альтернативи, а крім того, відбуваються перші кроки, які вказують на неспроможність росії блокувати доступ світу до продовольчої стабільності. Тож українським аграріям варто продовжувати працювати і бути певними – плоди їхньої діяльності неодмінно врятують від голодної смерті як Африку, так і інші країни, що цього потребують. Адже ані світ, ані – тим паче – Україна не мають наміру піддаватися на безглузді маніпуляції та хворі ігри кривавої диктатури із терористом №1 на чолі.
Довідково: 1 серпня 2022 з порту Одеси вийшов перший корабель у межах зернового коридору. Це стало можливим лише після того, як ЗСУ звільнили острів Зміїний — це значно зменшило можливості росії обстрілювати південь України.
До слова, попри велику потребу у зерні Африканських країн, вони не є лідером серед тих, хто отримує наш продукт. Так, за фактично рік роботи зернового коридору:
1. Найбільше продовольства отримав Китай.
2. Коридор прийняв половину українського експорту зернових та олійних культур.
3. Головний товар, який через нього проходив – кукурудза (деталі – на інфографіці).
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
