1. Паркомати і більше парковок до інфраструктури
Перше передбачає платну парковку після якогось часу перебування на зупинці, адже часто водії зловживають, залишаючи авто біля того ж базару, а самі на весь день ідуть на роботу. Це наповнюватиме бюджет громади, розвантажуватиме паркувальний трафік і робитиме громадян більш свідомими.
Архів, 2023 рік
Друге – це необхідність думати наперед при створенні тих чи інших закладів, локацій тощо, щоб не було випадків, коли на триповерховий розважальний комплекс відведено 10 паркувальних місць. Це знову ж таки, розвантажить центр міста, прибере машини з узбіччя та тротуарної зони і подібне.
2. Смуга для велосипедів
Давно застосована у Європі і досі дика для нашої місцевості історія. Зараз велосипед має їхати там, де їде автомобіль, що спричиняє щире бажання звернути на тротуар, що у свою чергу вже буде порушенням правил. Уникнути цього можна дуже і дуже просто: зробити третю смугу, саме для велосипедів.
Архів, 2021 рік
Пішохід, велосипедист, водій – елементарна система розмежування, яка принесе більше порядку у трафік міста, і якщо говорити про таке відносно другорядних вулиць ще зарано, то розпочати із центральної, Шевченка, яка тягнеться через усю Золотоношу – цілком реально.
3. Кінотеатр
У Золотоноші вже є басейн, що раніше могло бути лише мрією. І тепер нам бракує лише одного – кінотеатру. Насправді, є звісно ж багато речей, яких також не вистачає, але об’єктивно, полем для розваг у вікенди лишаються ті ж Черкаси чи й щось ще віддаленіше. Поступово у місті з’являється все більше сервісів. Так, колись тут не було великих супермаркетів, точок видачі маркетплейсів, поштоматів тощо. Усе це поступово приходить і поки що найбільш кричущим лишається саме кінотеатр.
Зокрема, у контексті того, що після перемоги українська культура, а саме кінематограф, активно включаться у процес виготовлення патріотичного продукту на базі реальних подій, а щоб ця царина мала розвиток – вона повинна окуповуватися. Можливо, половина золотонісців охоче відвідувала кінотеатр раз на місяць, але натомість – відвідує лише той малий відсоток, якому не лінь для цього проїхатися до Черкас і назад, ще й підлаштувати під цей свій графік та подібні незручності. Тому – кінотеатр це саме те, що зробить Золотоношу класичним комфортним для життя європейським провінційним містом, зі своєю атмосферою, тишею, якій заздрять мегаполіси тощо.
4. Пряма комунікація з органами влади
Тут все зрозуміло і просто: більше безпосередньої комунікації. Не телефони, не Фейсбук окремих посадовців у коментарях до дописів, а щось на штиб прес-конференцій, зустрічей з містянами тощо, або ж принаймні, використання чат-ботів, Телеграм-лінії та подібного.
Менше радянського бюрократизму, більше проєвропейської відкритості. І ні, громадські слухання, на які приходить півтори людини – не в рахунок.
5. Громадські вбиральні
Тут навіть без коментарів. Хай це будуть платні місця, це нормально, наповнюватиме бюджет або ж принаймні окуповуватиме обслуговування, але це має бути у цивілізованому місті.
Даруйте, але древній Рим мав громадські вбиральні тисячі років тому (звідки і пішла фраза «гроші не пахнуть»), а Золотоноша (і далеко не тільки) у 2023 році цим похизуватися не може…
6. Бювети (щоб набирати воду)
Вочевидь, подібний маневр з фонтаном не закінчиться нічим хорошим для вашого шлунку. Пару таких місць, зокрема, у центрі міста, особливо у літню пору – були б незамінними.
Той, хто купував воду у магазині – купував би її там і далі, адже, скажімо, не сприймає смак «води з-під крану», хто брав пляшечку із дому брав би і далі, але ті, хто лишаються поміж цих двох категорій – залюбки послуговувалися цим.
7. Клуби (гуртки) для дорослих
Це дійсно проблема. Багатьом може здаватися, що подібне не актуально – куди там після роботи ще у якісь клуби за інтересами чи гуртки відвідувати. Але хай собі думають так і далі, втикаючись носом у телевізор і завалюючись з пляшкою пива на диван, щоб безцільно прожити черговий вечір, а зранку знову піти на неулюблену роботу і надалі ненавидіти весь світ, звинувачуючи його у власній безпомічності.
Натомість, іншим кортить розвиватися, комунікувати, встановлювати нові корисні та цікаві зв’язки тощо. Читацький клуб, чи спортивний, чи ж то пак, навіть клуб автомобілістів тощо – варіантів безліч і вони обмежені лише уявленнями та прагненнями містян. Для них лише потрібно створити плацдарм, локацію, підштовхнути, а далі маховик розкрутиться і працюватиме на ентузіазмі та зарядженості учасників. Як, скажімо, наш Молодіжний клуб журналістики, але саме для дорослих.
8. Рекреаційні зони
Звісно ж, дитячі майданчики в самому місці – це необхідно. Але не менш необхідні і зони для дорослих. Рекреаційні зони на Золотоніщині, яка оточена лісами і має не так далеко Дніпро – це не так складно, як звучить, але неймовірно корисно. І знову ж таки, так, це не миттєвий прибуток для громади, але вочевидь, гра у довгу, на перспективу. Люди їдуть за місто – заправили авто, заправка заплатила податок; зламалося авто – поїхали на СТО, СТО дає робочі місця і теж платить податок; дорогою до рекреаційної зони заїхали до магазину, магазин заплатив податок з їхньої покупки. І так далі, це неймовірна рушійна сила для економіки. Умовні США будують на цьому економіку країни (найбільший ринок послуг, зокрема, внутрішніх), але ми могли би почати з економіки громади, більш локально.
Не у кожного є дача в умовних Коробівці, Комарівці тощо. Але люди могли би орендувати у міста збудовані у лісовому масиві хатинки на вікенд. Якщо бюрократичний апарат для цього неповороткий – гаразд, дайте це зробити приватникам. Бюрократія показала себе дуже неефективною, натомість взаємодія із креативними ініціаторами, яким дається свобода – навпаки. Усі задоволені: люди отримали місце відпочинку, відбувається стимуляція сфери послуг, бюджет отримує більше податків, приватник отримує прибуток – саме так і будується потужна економіка, а паралельно – розбудовуються межі дозвілля та побуту громадян.
9. Спортивні майданчики як у тих же США
Ми можемо бачити відголос подібних спроб у дворах деяких багатоповерхівок, та навіть на тому ж центральному стадіоні є невеликий майданчик з подібним ухилом. Звісно ж, кожен охочий може відвідати спортивну залу, аби отримати там максимально широкий спектр послуг, тренажерів тощо.
Архів, 2021 рік
Але зробити принаймні одну велику локацію у центрі міста або ж кілька локальних, розкиданих по ньому – цілком слушна ідея. Зрештою, комусь більше до вподоби спорт на повітрі, аніж задуха у підвальному приміщенні приватного залу.
10. Безкоштовний вайфай по місту
Тут навіть немає чого розписувати, насправді. Дуже проста тема, яку теж за бажання влада може монетизувати. Було б тільки прагнення зробити. І, можливо, багато хто вважатиме, що немає запиту на подібне (адже мобільний інтернет справляється з переважною більшістю викликів), утім, цивілізований світ передбачає подібну функцію. Зрештою, простий приклад: у епоху ковіду навіть найбільш «непробивні» вихідні із СРСР збагнули, що не обов’язково створювати рабську систему «з 8 до 17» і що люди можуть легко виконувати роботу вдома, просто дистанційно чи ж у зручний для них час.
А мережа притомного інтернету у місці створила би для цього належні умови, адже кожен парк, кафе, зупинка стали б місцем, куди можна прийти з ноутбуком і розвивати економіку країни, заробляти на життя, а відповідно – донатити на військо. А також, це сприяло би тому, що люди легше і менш болісно покидали приміщення на час повітряної тривоги, адже будь-де інде можна буде за мить приєднатися до мережі і продовжувати лишатися ефективним.
Висновки
Світ великий і розмаїтий. Ми живемо у епоху, коли не завжди потрібно вигадувати велосипед, просто дивися на Європу, Америку, які проходили своє державне і суспільне становлення протягом кількасот років – і повторюй, а краще сказати, запозичуй найефективніше, коригуй його відносно локальної ситуації і отримуй готовий продукт, який покращує добробут держави/громади та урізноманітнює і підвищує рівень щастя пересічного громадянина.
І насамперед, не потрібно тягнути у наш простір відголос неефективної та приреченої на смерть історії під назвою СРСР, у якому, як переконують його вірні адепти, «усе було краще». Ні. І це відверта брехня та маніпуляція. Тож, дотримуючись цих простих правил – запозич найкраще, позбудься найгіршого – можна перетворити Україну на дійсно квітучий сад. А починати можна із себе, із міста, із громади.
Насправді, світ простий, але багато кому подобається його ускладнювати через безліч суб’єктивних і об’єктивних, утім завжди особистісних факторів.
Усе в твоїх руках!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
