37-річний стрілець-зенітник Віталій Стригун помер у лікарні міста Дніпро 20 листопада 2022 року. За тиждень до смерті воїн отримав важкі поранення під час виконання бойового завдання на Донеччині. Лікарі до останнього намагались врятувати життя військовослужбовця.
Віталій Стригун народився у місті Золотоноша, де і прожив усе своє життя. Закінчив Золотоніську загальноосвітню школу №3. У 2002-му році вступив до Черкаського інституту банківської справи Львівського національного університету ім. І. Франка. Отримав освіту за спеціальністю «Облік і аудит». Пізніше проходив строкову службу у місцевій військовій частині. Після армії Віталій працював спочатку у Золотоніській об'єднаній державній податковій інспекції, згодом на місцевому маслоробному комбінаті.
В лютому 2022 року чоловік пройшов конкурсний відбір у виконавчий комітет Новодмитрівської сільської ради на посаду директора КП ”Надія”, але велика наступ росіян в Україну зруйнував плани чоловіка. Віталій з перших днів добровільно став на захист Батьківщини.
“Зі спогадів однокласників, вчителів він був доброзичливим, щедрим, усміхненим, добрим товаришем. Спілкування з ним приносило завжди позитивні емоції. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника Віталія стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам'яті рідних, друзів, однокласників, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував. Сумуємо разом з родиною, низько схиляємо голови у скорботі. Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!”, - розповідає педагогічний колектив Золотоніської загальноосвітньої школи №3.
«Моя рідна дитино, не такої долі ми тобі бажали, мріяли як усі батьки про турботу на старість, раділи вашій дружній, щасливій сім'ї. Серце розривається від болю, коли подумаю, що не побачу твого завжди усміхненого обличчя і не почую твого «мамуль, привіт», – написала мама воїна Світлана Стригун.
23 листопада Золотоніщина провела в останній земний шлях Віталія Стригуна.
Поховали Героя на Алеї Слави у Золотоноші з військовими почестями.
У Віталія залишились донька, дружина та батьки.
