3-4 грудня у місті Чернівці пройшов відкритий кубок з таекван-до. Участь в ньому взяли спортсмени із Золотоноші – Ірина та Інна Хомко, Анастасія Носенко та Назар Головачук. Діти ґрунтовно підготувалися до турніру, достойно показали себе на килимі і в результаті всі поїхали додому з медалями.

Інна Хомко: туль - 1місце, спаринг - 1; Ірина Хомко: туль - 3 місце, спаринг - 1; Назар Головачук: туль - 2 місце, спаринг – 1; Анастасія Носенко: спаринг - 1 місце.

До слова, туль – це показовий виступ з комплексом вправ, що складається з основних атакуючих та захисних дій, які виконуються в логічно обґрунтованій послідовності. Судді оцінюють технічність виконання демонстраційного комплексу.

У всеукраїнських змаганнях брали участь близько 250 таеквандистів з Чернівців, Обухова, Києва, Тернополя, Івано-Франківська, Львова, Вінниці, Кам’янця-Подільського, Черкас та Золотоноші.

Для деяких спортсменів це не перше таке масове змагання, а для сестричок Хомко –дебютні виїзні великі змагання.

— Я задоволена результатами змагань, звісно є над чим працювати. Але для своїх вагових і вікових категорій результат задовільний, - підкреслила тренер дітей Юлія Шкарупа, володарка чорного поясу І дану. - Ця сама четвірка буде готуватись до змагань і на наступні вихідні разом з ще 15 вихованцями із Золотоноші.

Варто зазначити, що сестрички Хомко займаються не так давно, трохи більше року і вже показують задовільні результати на всеукраїнських змаганнях.

— Я тішуся з того, що під час воєнного стану в країні у нас все-таки є можливість відвідувати турніри такого рівня.

— Дуже рада, що приїжджають інші команди, які роблять нам достойну конкуренцію, і ми можемо підтримувати свій фізичний розвиток та показувати свої вміння на змаганнях, - підкреслила Юлія Василівна. - Я рада, що в такий час є можливість возити дітей в інші міста, відволікати їх від неминучої реальності й переключати їхню увагу на спорт.

За словами тренерки, для дітей - це насамперед командна робота: вони відвідують змагання, більше знайомляться одне з одним, їдуть в інше, незнайоме місто, іноді навіть на декілька днів. Багато спортсменів можуть їздити без батьків – це такий поштовх до самостійності, дорослого життя: справлятися, орієнтуватися і подекуди вирішувати свої питання без мам і тат. Адже спорт не тільки фізично розвиває, а й готує до самостійного дорослого життя.

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися