Таку назву обрали для свого колективу любителі танців у Золотоноші, найстаршій з яких 70 років.

Ідея створити хореографічну групу з літніх людей у талановитої золотоніської зіроньки Лесі Орленко народилася тоді, коли дівчинка побувала за кордоном.

— Мені в ту пору було років 12, - пригадує тренерка. – Під час нашого турне мене найбільше вразило те, що у містах Європи на площах організовують танці для літніх людей. Тоді мені дуже-дуже захотілося, щоб і наші золотонісці танцювали, відчували ритм, рухалися вільно і розкуто. Мрія жила зі мною понад 10 років: доки я закінчила школу, доки навчалася в університеті.

Реалізувалася вона тоді, коли юна дівчина, здобувши вищу освіту, повернулася до рідної Золотоноші. Дала оголошення в газеті, в соцмережах. Бажаючих було чималенько. Приходили й дідусі. Але найстійкішими і цілеспрямованими виявилися 11 танцівниць: Була серед них і наймолодша учасниця, якій ледь за 30. Але жінка хотіла займатися танцями для душі, не для виступів. Тому відпала. Решта ж танцюристок – справжня команда, легкі на підйом, молоді душею, завзяті і старанні. Жодна з них не дозволяє собі пропустити репетиції, яких дві на тиждень. Тож тихим осіннім надвечір’ям, коли усі хатні справи в ажурі, внуки передані дорослим дітям, танцюристки 50+ поспішають до Будинку культури.

Дебют «Золотоніського батальйону» відбувся у вересня 2021 року. «Дівчата», як називає їх тренерка Леся Орленко, виступали на День міста. Танцювали двічі: у першій половині дня – на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку, у другій – на площі Героїв майдану. Обидва виступи місцеві глядачі сприйняли на «ура!» У лютому 2022 року подали заявку на відкритий всеукраїнський конкурс «Весняний вітер», що мав пройти у Черкасах 26 лютого. Не судилося…

Два перші місяці війни пройшли без тренувань. А потім їхній хореограф сказала: «У нас своя війна! Будемо битися мовою танцю!» І «дівчата» відновили репетиції.

Золотонісці знову побачили ударний батальйон 4 листопада на Торговій площі, де проходив благодійний концерт на підтримку земляка Ігоря Ярешка. Тоді разом з артистами міського Будинку культури вдалося зібрати 11 тисяч 107 гривень. За тиждень – новий виступ. Через проблеми з енергопостачанням якраз перед виступом «батальйонок» згорів генератор. Відмовилися? Злякалася? Аж ніяк! Це не про наших бойових жінок. Їм допомогли відновити супровід, налаштувавши колонку через блютуз. І – заслужені овації. І в чергових 11 тисячах пожертвувань є і їхня заслуга.

5 листопада «Золотоніський батальйон» дебютував на всеукраїнському конкурсі «Танцюючий листопад». Леся Шкурко, Надія Скорик, Наталія Галат, Людмила Ільєнко, Тетяна, Ірина Кикоть, Валентина Носенко, Лариса Цибенко, Людмила Кива, Любов Ліщинська вперше постали на всеукраїнському конкурсі. Найстаршій Валентині Носенко – 70 років, а середній вік цього колективу - 54 роки.

— Наш, уже знаний у рідному місті, колектив викликав справжню бурю емоцій та шквал овацій після виступу, якого черкаська сцена ще не чула і не бачила! – поділилася Леся. – Це вперше в історії української сучасної хореографії «дівчатка» такого віку брали участь у конкурсі!

Спантеличені судді змушені були миттєво впроваджувати відповідну категорію. Після виступу усі заслужені і відомі хореографи поспішили до танцюристок, маючи за честь особисто привітати і вручити золоті медалі та дипломи.

Прискіпливий цінитель хореографії може закинути юному колективу «дівчаток» щодо пластики, гнучкості, передачі характеру твору і дотримання настанов тренера. Але знайти у собі мужності вийти на публіку у 60 років, перебороти себе, показати запал, волю і впертість - не кожному під силу. Тож наш «батальйон» - уже місцеві героїки, від буденного подвигу яких золотонісці у захваті.

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися