Літо – традиційний час для відпочинку. Але релакс потрібен не лише нашому тілу, перезавантаження корисне і для мозку. Проте це не означає, що він не потребує додаткових вправ чи ресурсів.

До прикладу, чи знали ви, що українці щороку витрачають від 39 млрд. грн на ліки, принаймні за словами міністра Ляшко, якщо цим даним і притаманна статистична похибка, то зрозуміло, що не в менший бік, а на жаль.

Звісно, що на здоров'ї не можна економити, але банально: людина зможе жити повноцінним життям лише у гармонії ментального і фізичного здоров'я. Добре, організм ми якось і ліками оздоровили, тоді як же наш внутрішній світ?

Фундаментально - це складніше. Хоча б через те, що на книги, здавалося б, джерело знань, українці щороку витрачають не більше 800 млн. грн. Так, на щастя, інформацію ми черпаємо не лише звідти, зараз доступно безліч інформаційних матеріалів. Саме тому, ми хочемо забезпечити вас якщо не ліками, то принаймні вітамінами, і оздоровити словниковий запас вишуканої української солов'їної мови.

Сьогодні займемось актуальним - фемінітивотерапією. Не лякайтесь, поговоримо про фемінітиви - слова жіночого роду, які збігаються з поняттями слів чоловічого роду, що належать до всіх людей незалежно від їхньої статі. Якщо простими словами, то сьогодні не модно говорити «секретар», «продюсер», «архітектор», маючи на увазі жінку у цій ролі. Тепер доречно вживати саме фемінітиви: секретарка, продюсерка, архітекторка.

Якщо ви думаєте, що це якесь нове трендове віяння, то мушу вас засмутити. Фемінітиви існують не один десяток років, в Україні активно поширювалися наприкінці XX століття, хоча ще 1973 року їх можна було знайти у великій кількості творів. Куди ж вони поділися? Відповідь давно відома – винна русифікація української мови та письма.

Варто пояснити, що фемінітиви творяться за допомогою суфіксів: -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес. До прикладу: авторка, дизайнерка, директорка, співачка, набірниця, радниця, учениця, продавчиня, майстриня, філологиня, патронеса, поетеса та ін. Але ж деякі слова просто не звучать із подібними суфіксами.

Тож як правильно: мер чи мерка?!

Так, дійсно, не від усіх іменників чоловічого роду можна утворити назви жіночої статі: мер, екстрасенс, математик, академік, посол, електрик цьому прикладу не підлягають. У таких випадках використовують слово пані та форми минулого часу із жіночим закінченням: пані посол; мер повідомила; математик Чернівецька.

І не варто говорити таке поширене слово «мерша». Суфікс –ш– дійсно вживають для слів, але не для творення жіночих форм посад і звань, а для позначення дружин чоловіків, які обіймають посади і носять певні звання. Для порівняння директорка (жінка-директор) — директорша (дружина директора). Але, якщо ви хочете бути ввічливими і не потрапити в ганебну оказію, при нагоді замініть «генеральша» на «дружина генерала». От і все.

Пам'ятайте, що мова - то серце народу, гине мова - гине народ. Не дарма, крилатим став вислав: ''Ось тобі жінко мова - стріляй!''. Піклуйтесь про якість свого словникового запасу і все буде Україна!

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися