За інформацією директора Золотоніського краєзнавчого музею ім.М.Ф. Пономаренка Віти Ямборської, 14 березня 1880 року у селі Янків Ріг колишнього Охтирського повіту Харківської губернії народився хлопчик Олександр з прізвищем Богомазов.
Дитинство було нелегким – мати лишила Олександра з братом на батька – Костянтина Федоровича «людину порядну, чесну, але занадто набожну – ортодоксальну в своїй вірі, стриману у виявленні почуттів». Після закінчення початкової школи і Київської гімназії наперекір батьковій волі хлопець вступає до Київського художнього училища, з якого був виключений у 1905 році за участь в студентському бунті. Бунтар по життю з молодих літ звик протестувати і в мистецтві. У 1906 році організована перша виставка робіт Олександра Богомазова поміж робіт студентів Московського училища живопису. У цей час Богомазов знайомиться з принципами імпресіонізму. А ще остаточно пориває з батьком, який не сприйняв «синову мазню», схиляв до стриманого і побожного життя: «молитися, ходити до церкви, поститися, не ходити по гостям, не приймати гостей, читати не більше години перед сном, питати згоди у разі започаткування якоїсь справи». Звичайно, творча натура «запротестувала». З того часу Олександр Богомазов розраховує лише на себе. Відновлює навчання у Київському художньому училищі, заробляє на хліб карикатурами і графікою у газеті «Киевская мисль», викладає в школі для глухонімих дітей… Пізніше, за кілька років його знають як учасника мистецької групи «Кільце», з’явились і схвальні відгуки в пресі про його бунтарський кубо-футуризм «повз який не можна пройти з саркастичною усмішкою обивательського здивування» …
На цьому закінчую писати цікаву біографію неординарного художника. Як же пов’язана його доля з нашим містом?
Порівняно недавно опубліковані листи художника Олександра Богомазова до дружини – Ванди Монастирської-Богомазової про період з лютого 1917 по березень 1918 року - час викладання у Золотоніському комерційному училищі (подано скорочено).
1 березня (1917 р.) «Діти у школі гарні, панує дисципліна, й учителям не треба втрачати самовладання…»
8 березня. «Ти цікавишся виглядом Золотоноші? Нічого особливого повідомити не можу. Вокзал розташований за верст дві від міста; саме місто лежить на рівній поверхні і нічого із себе не являє. Одна велика вулиця, яка називається Кременчуцько- Переяславською. Все закидане снігом. Багато садків майже в кожній садибі. Кажуть, тут цікаві місця неподалік. Лісів я поки що не бачив. Існує дві церкви, ілюзіон. Взагалі я мало ще блукав і всього не бачив. Згодом подивлюся, а зараз ходити важко – розтає.
10 березня. У нас все розтає, й Золотоноша потопає… Весна потроху вступає в свої права, а наша річка збагачується водою й завзято вирує під мостом..
16 березня. Зараз вранішня година, й сонечко симпатично освітлює золотоніську грязюку, церкву, собор.
Початок листопада. До речі, я вже майже вчитель співу… старанно граю на скрипці і з побоюванням позираю на своїх господарів. А раптом запротестують, але поки що нічого. Уже пробував усі голоси своїх учнів, але сказати певно щось зараз важко, бо усі вони страшенно соромляться і ледь-ледь витискають з себе звуки…
Мої маленькі учні в комерційному училищі, особливо перший клас, мене геть зачаровують своїм мистецтвом, до того в них усе цікаво, гарно, своєрідно і глибоко. Вони інстинктивно відчувають закони краси, й потрібно лише намагатися не заважати їм, що я й роблю… Завдання легке і важке, але все одно цікаве. Вони самі мене наштовхують своїми роботами на різні думки, й самі того не знаючи, відкривають правду в осягненні мистецтва. Вони так чітко ставлять запитання, що лише руками розкинеш від подиву... Якби ти бачила ці любі голівки, що із захопленням і радістю працюють на уроці, ти б пораділа разом зі мною. Як далеко стоять їх роботи від тих нудних речей, які ми з тобою, здається, бачили на педагогічній виставці в музеї, і пам’ятаєш цю закабаленість і мертвотність учнівських «зразкових» робіт?…»
(Використано матеріали книги О. Кашуби-Вольвач «Олександр Богомазов Автопортрет» та публікації Українського альманаху спогадів, щоденників, листів, документів «Рукопис») .
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавит
