Мешканці Золотоноші забезпечені безперебійним водопостачанням. Цю послугу надає комунальне підприємство «Міськводоканал». Золотонісці звикли, що вода з кранів у кожній квартирі не має запаху хлору. Як розповідає директор Сергій Кузнєцов, це пояснюється тим, що підприємство застосовує спосіб дезінфекції водопровідної води гіпохлоритом натрію. Варто знати, що це реагент, виготовлений із звичайної солі, яку можна знайти на кожній кухні. Саме гіпохлорит натрію покращує якість води з крана – не дає специфічного запаху хлору, має більший ефект знезараження, не утворює побічних сполук.
Застосування цього реагенту стало справжнім відкриттям для старост Золотоніської громади, які днями побували на міському водозаборі. Цю екскурсію для них організували, як і обіцяли, заступник міського голови Олександр Флоренко, начальник управління ЖКГ Артем Харін та Сергій Кузнєцов. Старости побували також біля РЧВ – резервуару чистої води та ознайомилися із станцією знезалізнення, що була встановлена напередодні війни на кварталі №3.
— Сільські керівники дізналися як ми дістаємо воду, як її очищаємо, як проходить процес фільтрації, - розповідає Сергій Кузнєцов. - Спробували на смак воду, яка піднімається із свердловин, а потім ту, яку вже мають споживачі, щоб порівняти та оцінити на смак її якість.
Напередодні війни на третьому кварталі Золотоноші встановили станцію знезалізнення води.
Відтоді вона йде, як бутильована. Ні для кого не секрет, що часто пробуривши власну свердловину у домоволодінні, господарі скаржаться на підвищений вміст сірководню в ній, або заліза. Зарадити може тільки встановлення аналогічної системи, що дозволяє зменшити ці показники і довести їх до норми, які затверджені державою, щоб вода була питною. Але система надто затратна, її фінансово не осилити самотужки.
— Якість води стала значно краща, на 220%, - передає враження місцевих голова кварталу Людмила Усик. – Якби не старі труби, то їй би взагалі ціни не було.
Станція знезалізнення викликала жвавий інтерес у старост, кожен з яких мріє про таку систему очищення у своїх населених пунктах. Адже аналіз води у домашніх свердловинах не завжди відповідає державним санітарним правилам і нормам. Олександр Флоренко запевнив, що у перспективі встановлення таких станцій біля сільських резервуарів-башень – цілком реальне. Але попередньо кожен із користувачів повинен чітко розуміти, що ця вода призначена лише для пиття, і аж ніяк не для поливання городів.
— Я в захваті від станції знезалізнення. Смакувала водою, вона, як джерельна. Якби у нашому селі поставили таку систему, де все обладнано за новітніми технологіями, впевнена, що кількість споживачів значно зросла б. Зараз мережею користується лише 40 домоволодінь, підключені школа і фельдшерський пункт. Територія міського водозабору доглянута, все по-господарському, скрізь порядок.
— На міському водозаборі діє 8 свердловин, дві з них потребують реконструкції, - каже Сергій Володимирович. - Уже проведена тендерна процедура, визначено виконавця. Але робота загальмувалася через Казначейську службу, яка затримує стартову проплату, що передбачено законодавством.
Нам важко навіть уявити бодай 1 годину без звичної послуги, яку вдень і вночі нам забезпечують комунальні служби. Але ж бувають незалежні від них обставини: відсутність електроенергії, порив труб, реконструкція свердловин, заміна труб водогону тощо, - що вибивають нас із звичного графіка. Проте всі ці явища – тимчасові. Однак, варто бути готовими й до тривалих випробувань, адже ми живемо у воєнних обставинах. Частина мешканців багатоповерхівок уже самоорганізувалися та готують запасні варіанти водозабезпечення: пробивають свердловини у дворах. Ці заходи малозатратні, бо справа – колективна. Ще більш далекоглядні співмешканці багатоквартирників у Золотоноші вже кілька років мають власні свердловини і забезпечені технічною водою. Ця власну необліковану воду мешканці використовують для поливу прибудинкових квітників.
Людина здавна мріяла про безсмертя. Мандрівники в заморських країнах, алхіміки в лабораторіях настирливо шукали еліксир життя та джерело вічної молодості. Та вони й не здогадувалися, що таємничий еліксир — це звичайна вода. Та сама вода, що заповнює моря, озера, річки, випадає на землю дощами, вкриває її сніговою ковдрою. Вода, без якої не можливе існування всього живого. Вода, яка заслуговує бути названою восьмим чудом світу.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити.
