Взагалі препаратів, які зменшують прояви алергічних хвороб – багато. Та ми сьогодні розглянемо "класику", яка є в кожній домашній аптечці: Н1-гістаміноблокатори.
Отже... У нашому організмі є така речовина-медіатор гістамін. Коли її концентрація в крові збільшується, вона починає діяти на відповідні рецептори (ключ-до-замка). Так, наприклад, якщо простимулювати Н1-рецептори - буде почервоніння, набряк, свербіж та інші прояви алергії, а якщо Н2 - то збільшиться виробка кислоти в шлунковому соку.
Саме тому, у 1937 році було синтезовано першого представника Н1-гістаміноблокаторів, тобто ліків, що блокують приєднання гістаміну до клітин і тим самим не дають розвиватися алергії. З того часу їх було синтезовано більше 30 і поділено на кілька поколінь...
Отже, перше покоління...
Типові представники: Димедрол, Супрастин, Діазолін. Дані ліки мають особливість - вони проникають через гематоенцефалічний бар'єр, іншими словами, чинять вплив на мозок. Тому яскраво вираженою і очікуваною побічною дію їх є седація. Іншими словами сонливість, сповільнення психічних процесів...
А тому, коли ви прийняли представника даної групи, не очікуйте від себе високої продуктивності і борони вас Боже сідати за кермо авто або іншого подібного механізму. Більше того, у деяких препаратів седативна дія настільки виражена, що сьогодні вони використовуються, як снодійні, а не як протиалергійні.
Про Димедрол взагалі у нас забули, що це "класичний" гістаміноблокатор і сьогодні його сприймають лише як почесного члена "святої трійці": Анальгін+Димедрол+Папаверин.
А все чому? Бо він посилює дію Анальгіну. І теж викликає залежність...
Ще однією фішкою препаратів 1-го покоління є коротка тривалість, ефект. Дані ліки діють 4-6-8 годин. Тому їх потрібно приймати 3-4 рази на добу.
Друге покоління...
Тут у нас: Лоратадин, Цетиризин (Цетрин), Біластин (Ніксар) тощо. Основною їх фішкою є те, що вони не проникають в мозковий кровотік і практично не мають седативної дії. Також, вони значно довше метаболізуються в організмі людини і діють 24 години, а тому їх приймають по 1 пігулці, 1 раз на добу, що зручно, як для лікаря, так і для пацієнта.
Показами до даних препаратів є симптоматичне лікування алергії, у таких її проявах, як дерматит, риніт, кон'юктивіт і кропив'янка. І хоча ці ліки приймаються 1 раз на добу по 1 пігулці, в окремих випадках, таких як хронічна кропивниця зокрема, дозволяється піднімати дозу в 4 рази!!!
Третє покоління...
Існування даної генерації цих препаратів учені ставлять під великий сумнів. Адже принципової різниці з другим поколінням нема. Сюди, зазвичай, відносять метаболіти препаратів, до прикладу: Цетиризин --> Левоцетиризин, Лоратадин --> Дезлоратадин.
Розглянемо окремі ситуації, коли ці препарати малоефективні або неефективні зовсім:
- ГРВІ: гістаміноблоктори доведено НЕ полегшують симптоми застуди, а тому їх використання нераціональне.
- Невідкладний стан: Анафілаксія або ангіоневротичний набряк. Через особливості механізму дії і ЧАСУ настання ефекту, дані препарати не потрібно використовувати при даних станах.
Резюме:
Гістаміноблокатори 1-го покоління можна використовувати, як снодійні, але не більше тижня. Також в окремих випадках їх можна використовувати при алергії, коли потрібна додаткова седація (наприклад, сильний зуд). А препаратами вибору є ліки 2-го покоління.
Літо - пора цвітіння, а тому бажаю, щоб ваш носик не протікав, а очки не сльозилися. А якщо вас спіткало це лихо, то щоб пили ліки з розумом.
Щиро Ваш #DrMozolok.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити.
