12 липня у сесійні залі Золотоніської міської ради відбулася зустріч із внутрішньо переміщеними особами. Тристоронній захід відвідав очільник Черкаського правозахисного центру – Тарас Щербатюк. Від Золотоніської громади на зустрічі були присутні всі структури, які наразі працюють над інтеграцією у місцевий простір переселенців, зокрема владу представляла начальниця служби у справах дітей, сім’ї, молоді та спорту Золотоніського міськвиконкому Ніна Засенко.
На зустрічі окреслили проблематику і, фактично, для читачів Золотоноша.City, які від 24 лютого хоч час від часу проглядають стрічку новин, нічого з озвученого не було б новиною. Так, зокрема, ні для кого не таємниця, що попри бажання переселенців якнайшвидше знайти роботу і, так би мовити, перейти на власні хліби, з цим виникають чималі труднощі. І в довоєнний час Золотоніщина, як грубо висловлюються, була «депресивним регіоном» в плані працевлаштування та оплати праці. І що вже казати про шалений потік переселенців, бажаючих працювати, коли місцеві жителі часто зустрічали таку проблему – як раніше, так і наразі.
Водночас із тим, Ніна Іванівна зазначила, що активна робота у цьому та інших напрямках залежить не лише від влади. Людям, які були змушені покинути своє житло через війну, варто намагатися вливатися у ту течію, яка керує життям Золотоніщини: шукати джерела, цікавитися порталами для потенційного отримання необхідної інформації тощо. Адже вся потрібна інформаційна робота проводиться, проте, чи доходять ті чи інші сигнали до нетутешніх – лишається питанням, вирішити яке під силу лише останнім. Натомість громада намагається робити все, що у її силах, аби забезпечити умови проживання та успішної інтеграції переміщених осіб.
— Раніше ми слугували радше як перевалочний пункт, - зауважує посадовиця. – І більшість питань мали тимчасовий характер. Тепер же, коли захід країни переповнений, люди все частіше починають залишатися у Золотоноші та на Черкащині на невизначений час. Це викриває нові проблеми та питання, які ми вирішуємо у силу своїх, на жаль, замалих для подібних обсягів, потужностей.
Також для золотонісців не стане відкриттям і те, що із житлом, зокрема тимчасовим, у Золотоноші та громаді загалом завжди були ті ж негаразди, що і з роботою – його бракує. Якщо у довоєнний період кілька квартир на все місто і здавалися в оренду, то всі ці оголошення швидко зникали з простору, адже знаходили відгук серед бажаючих. Об’єкти, які можна було би здати в експлуатацію для потреб прибулих – відсутні на балансі влади.
Зі слів Тараса Щербатюка можна зробити висновок, що проведений аналіз роботи із переміщеними особами вказує на глобальну проблему, яка має вирішуватися комплексно, ґрунтовно, але якнайшвидше. У більшості громад Черкащини, попри готовність допомагати переселенцям тут і зараз, немає плану на довготривалу перспективу для них.
Окрім того, обговорили також юридичні консультації, які надає організація Тараса Щербатюка. Зокрема торкнулися питання відшкодування втраченого у ході загарбницької російської війни майна. Воно - надскладне і, ймовірно, до деокупацї українських територій вирішити його зможуть одиниці.
Завершилася зустріч тим, що гості запропонували владцям посильну допомогу у вирішенні тих чи інших питань стосовно допомоги переселенцям. Над цим та іншими проєктами ще належить багато і довго працювати, проте плекаємо надію, що це, зрештою, дасть свої плоди.
Переселенці, які лишаються в Україні, які вважають її своєю Батьківщиною і готові доводити це вчинками - зокрема працювати, сплачувати податки, зоставатися у кордонах своєї вітчизни і робити посильний внесок у перемогу - ці люди вартують того, аби на них звернули увагу. Вони не прибули, аби жити у приймах чи залежати від того, приїде сьогодні гуманітарний вояж, чи ні. Вони приїхали продовжувати боротьбу за Україну. Давайте ж станемо із ними пліч-о-пліч!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити.
