Скільки перелопачено історичних прив’язок, піднято біографій відомих-призабутих земляків, підготовлено наукових ознайомлюючих матеріалів, акумульовано назв золотоніських вулиць – це знають лише місцеві історики, філологи, краєзнавці, котрі протягом тривалого часу невтомно трудяться у ракурсі дерусифікації міських топонімів.
22 червня члени комісії, роботою яких курувала секретарка ради Наталія Сьомак, вийшли на фінішну пряму. Після дискусій і переконливих доводів вони визначили 2 переліки: перший вміщає 44 назви вулиць, які мусять бути перейменованими, другий – найсприйнятливіші та актуальні варіанти, які мають шанс на буття.
Серед назв, які кануть в Лєту, вулиці – Вронського, Гагаріна, Гайдара, Горького, Грибоєдова, Достоєвського, Жуковського, Комарова, Олега Кошового, Любові Шевцової, Крилова та інші. Навіть серед цього короткого ряду не важко помітити, що в пріоритеті імена російських радянських поетів, письменників, героїв.
— Ми маємо достатньо українських відомих особистостей, - заявила директорка краєзнавчого музею Віта Ямборська. – На жаль, багато знаних постатей Золотоніщини теж не увіковічені. Згадаймо, хоча б кропивнянського художника Іллю Шульгу чи талановитого щербинівського митця Василя Дрючила, або ж золотонісця Матвія Донцова.
Як поділився спогадами Сергій Марченко, ще років зо 20 тому, коли вперше побував у Львові, був вражений назвами місцевих вуличок: кожна була найменована на честь знаних постатей краю.
Серед потенційних кандидатів на нові топоніми звучали прізвища – Івана Дробного, Григоровича – Барського, Іллі Шульги, Мітулінського, Василя Дрючила, Леоніда Каденюка, космонавта Плоповича, Василя Стуса, Зінаїди Тулуб, Олени Пчілки, Григорія Бондара… Знавці дуже відповідально ставилися до дорученої історичної справи: навіть серед запропонованих варіацій визначали першу чергу, другу, третю …
Присутні були одностайними у запропонованій видозміні повинна мати місце назва Полтавська, як географічна близькість із сусідньою областю, так і історична пам’ятка про те, що до 1954 року частина Черкащини входила до складу Полтавщини. А багато архівних довідок підтверджують приналежність Золотоніського повіту до Полтавської губернії.
Досить влучною, прямо в десятку, сприйняли пропозицію Віталія Побиванця перейменувати провулок Піонерський на Гімназійний, адже він і розташований біля цього навчального закладу. Тож без будь-якого навігатора кожен золотонісець відразу знайде цю локацію.
Такою ж вірною, без обговорень сприйняли модифікацію Пушкіна-Івана Дробного, оскільки вулиця проходить поблизу школи №6, де Іван Семенович працював вчителем, заступником директора.
Сільські населені пункти громади теж мають русифіковані назви вулиць. Що цікаво: у Деньгах, Крупському та Коробівці є вулиця Гагаріна. Як відтепер вони будуть називатися – вирішать самі сільчани. У Кропивні 7 вулиць підлягають дерусифікації, у Маліївці - 2.
Для прийняття остаточного вердикту найменувань члени комісії хочуть заручитися думкою золотонісців. Адже, кожному з містян, на їхню думку, не байдуже, як називатиметься його рідний куточок.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити.
