На щастя, Золотоношу, на відміну від обласного центру, не збурюють повідомлення про замінування житлових будинків, медичних чи освітніх закладів. Відповідним службам не доводиться реагувати в силу своїх навичок та загальних приписів, що передбачають алгоритм дій у таких випадках.
А от чи знають самі золотонісці, куди бігти і де сховатися у випадку техногенної катастрофи чи військових дій? До того ж, тривожні вісті з кордону, де східний сусід зосередив не одну тисячу живої сили і техніки, спонукають задуматися про обладнані масові укриття для населення на території міста.
Наявні бомбосховища розраховані лише на працівників підприємств і установ
Востаннє газета «Златокрай» піднімала тему «бомбосховищ» ще у лютому 2015 року, коли збройні формування бомбували мирний Краматорськ під час активної фази бойових дій на Сході України.
Фото з архіву "Златокраю", 2015 рік
Тоді у Золотоноші налічувалось 21 укриття та підвальні приміщення, пристосовані під них. За 6 років їх кількість зменшилася до 14. Але, як з’ясувалося, і цих, наявних, спеціально обладнаних укриттів або сховищ для всього цивільного населення у нашому місті немає.
За словами начальника відділу з надзвичайних ситуацій Золотоніського міськвиконкому Олексія Лущі, наявні споруди призначені виключно для працівників тих підприємств, установ і організацій, на балансі яких вони перебувають. Це передбачено ст.32 Кодексу цивільного захисту України, редакція якого не оновлювалася з 2013 року.
Відповідно до розпорядження міського голови у червні 2021 року створена комісія перевірила стан існуючих споруд цивільного захисту. Кожна з них має технічну документацію, задовільні умови, обладнані вентиляційні канали тощо.
Про кожну захисну споруду – в деталях
За словами Олексія Лущі, найгірший вигляд має укриття колишньої швейної фабрики.
Підвальне приміщення по вул. Черкаська, 9, що передбачає тимчасове перебування 420 осіб, перетворилося на пристанище наркоманів. Власник не прикладає ніяких зусиль, аби забезпечити його пристойний стан.
Фото з архіву "Златокраю", 2015 рік
По два укриття мають лікеро-горілчаний та машинобудівний заводи. На першому підприємстві одночасно можуть перебути 170 осіб, на іншому – 219. Найбільше за площею сховище − у професійно-технічному ліцеї на вул. Шевченка, 33 - 500 осіб. На балансі Золотоніського райСТ – три захисні споруди, дві з них − під Торговим центром, одна − за адресою: Черкаська, 1. Вони розраховані на загальну кількість – 328 осіб. І хоча наразі два сховища зайняті під торгові площі, така практика використання у мирний час допустима.
Укриття на ПП «Агроспецпроект», що може вмістити 350 робочих, у 2015 році було відзначене як найкраще, де були дотримані усі норми вимог. Цьогоріч комісія не змогла потрапити до сховища через зміну власника підприємства.
110 осіб особового складу матимуть доступ для тимчасового перебування в облаштованому укритті Золотоніського відділу поліції на Січовій.
На вул. Богодухівська розташоване укриття на 50 осіб, що належить ТОВ «Черкаський проєкт». Ще 106 працюючих у регіональному відділенні фонду держмайна ТОВ «Дніпроінвест-Ч» знайдуть прихисток у сховищі товариства.
Як розповіла директор Центру надання адміністративних послуг Людмила Неліна, у лютому 2015 року усі державні заклади та установи отримали листи-рекомендації щодо утримання у належному вигляді підвальних приміщень, що пристосовані як захисні споруди цивільного захисту.
– Ми відремонтували освітлення, зробили стратегічний запас свічок, придбали керосинові лампи та ліхтарики, - каже посадовиця. – Окрім цього, попередньо побілили стіни та зацементували сходи.
Куди подітися золотонісцям у разі загрози?
– Після огляду ми вручили кожному керівнику-власнику захисної споруди перелік недоліків і зауважень, − каже Олексій Луща. – Вони повинні усунути їх, щоби у випадку необхідності могли убезпечити своїх працюючих.
У доброму стані перебувають підвальні приміщення у навчальних закладах та дитячих установах, що є заслугою трудових колективів і високою відповідальністю керівників-бюджетників.
Чого не можна сказати про підвальні приміщення ОСББ, кооперативів та мешканців багатоповерхівок іншої форми власності. Захаращені проходи і забиті мотлохом розподілені площі підвалів не дають можливості використовувати їх у разі небезпеки.
Законодавство чітко прописало всі норми цивільного захисту, проте механізмів впливу на недбайливих власників підприємств та установ не передбачило.
Працюючі опинилися у виграшній ситуації, та й то тільки у випадку, коли нещастя застане на робочому місці. А як бути решті золотонісців? Адже загрози, які б вони не були примарними, таки існують.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити.
