Золотоніське агентство з нерухомості опублікувало у мережі Facebook пост, в якому розповіло про чергових закордонних клієнтів. Цього разу охочими оселитися у місті чорнобривців виявилися австралійці.
Кореспондент Золотоноша.City поцікавився, чому іноземці приїздять до України із різних куточків світу та власне до Золотоноші?
– Наша агенція мала нагоду вести справи із жителями таких країн, як Німеччина, Чехія, Італія, Польща, Австрія та навіть Китай. Долучаємо наразі до переліку Австралію, – розповіла Леся Собко.
Як оповідає Леся Василівна, іноземцям вкрай просто можна вийти на їхнє агентство, позаяк його сайт користується неабиякими попитом і має чимало переглядів. Тож при нескладних маніпуляціях із клавіатурою та пошуковим запитом, людина одразу опиниться у належному місці.
– Коли поміркувати, корінних іноземців я не пригадую, позаяк всі ті, кому ми надавали послуги, переважно мали той чи інший зв’язок із Золотоніщиною раніше. Хтось повертається на батьківщину, дехто – бідкається про батьків та рідних. Якщо вже брати по Україні, то так, дійсно, є люди з інших областей, такі, що геть ніколи й відати про Золотоношу не відали. До прикладу, особисто мені закарбувалися у пам’яті люди з Полтавської області, котрі нарікали на відсутність абиякої роботи у рідному куточку.
Цього разу клієнтом виявився житель Австралії, чоловік в літах, котрий колись мешкав у Золотоноші з родиною. Його завжди манило до рідних теренів та золотавих нив, хоч чоловік і не є корінним золотонісцем.
– Карантин став на заваді здійсненню бажань. Однак наразі він нарешті зміг прилетіти. Ми підшукали чоловікові гідну оренду, і тепер він почне прицінюватися і розмірковувати у намаганні обрати нерухомість до смаку.
За словами Лесі Собко, іноземцям доступніші ціни на об’єкти нерухомості у нашому місті. Навіть у часи пандемії та певного занепаду економіки, як державної, так і особистих заощаджень, нерухомість лишається затребуваною, позаяк завжди знаходять ті, кому потрібно продати, як і ті, кому є потреба придбати.
– Іноземці мають інший менталітет. У сфері нерухомості це також дуже добре помітно. Скажімо, наші люди дуже складно розлучаються з майном, навіть коли воно не в житловому стані. Будинки чи квартири можуть роками стояти без догляду, що у висновку знижує їхню вартість. Нетутешні ж одразу намагаються продати, бо будинки потребують догляду та охорони.
Як стверджує пані Леся, часто трапляються випадки, коли людина завзято шукає собі приватний сектор, себто будинок, а у висновку – раптово змінює пріоритет і жадає оселитися вже у квартирі. І навпаки. Також трапляється, що покупцями стають досить знайомі люди, співробітники, однокласники та далекі родичі.
На запитання щодо рентабельності, чи ж то пак, який тип нерухомості має її більше – будинки чи квартири – Леся Василівна відповісти не взялася, позаяк належної для цього інформації, достатньої, щоб судити об’єктивно, немає.
– Тож казати, чого наразі бракує, а чого – надлишок, не доводиться. На жаль, у нас не Черкаси, де попит перевищує пропозицію або ж, принаймні, час від часу йде з нею нога в ногу. Наразі в нас бракує лише житла в оренду та багатоповерхових новобудов, які б задовільнили дефіцит житла для гостей міста, молодих сімей, або варіантів придбання житла через іпотечне кредитування банками.
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.
