22 листопада минає 79 років з часу сумної та страшної події – розстрілу золотоніських євреїв.
Це був один з проявів нацистської людиноненависницької політики знищення «небажаних елементів». Такі «операції» нацисти проводили у великих і малих містах. У сучасників місце розстрілу майже сотні тисяч невинних жертв Бабиного Яру, що в Києві, стало символом того жахіття. Та, на жаль, Золотоноша не стала винятком. Маємо свій «Бабин Яр».
Ось як про ці жахіття згадує «дитина війни» Юрій Кузьменко у своїй книзі «Україна, Золотоніщина: 1917–1954 рр. Історичні нариси з відомими, призабутими та колись приховуваними сторінками». Мовою оригіналу.
«…22 листопада 1941 року золотоніським євреям, що були взяті на облік з перших днів окупації, оголосили, що їх відвезуть у гетто. Колону повели по вул. Шевченка начебто до вантажної станції залізниці. У колоні були всі ті, хто не мав можливості виїхати: молода шкільна прибиральниця з чотирирічним сином, столяр з приміського колгоспу з дружиною (він незадовго до цього на запитання знайомих: «Чому ж Ви не виїхали?» - відповідав: «А звідки у мене гроші? І що я поганого зробив Гітлеру? Я простий колгоспник»), у тій колоні був і батько з двома синами, матір яких, Оксану, конвоїри не пускали в колону, але вона пішла на страту з усіма. У тій колоні було і кілька сімей циган, а також учителька, що збожеволіла, втративши сина в перші дні війни і щодня ходила вулицями міста й співала «Каховку», «Орленка» та інші популярні перед війною пісні. Був у тій колоні і голова міського совєта Ярошевський Михайло Ушерович…
Після тієї страти старих, чоловіків, жінок, дітей страх охопив золотоношівців. І цей жах передався нам, дітям…»
Нагадаємо, що довгий час на тому страшному і пам’ятному місці не було пам’ятника. До 90-х років стояв лише камінь з вирізьбленим текстом. Товариство єврейської культури м. Золотоноші на чолі з М. Радзинським виступило з ініціативою створення пам’ятника жертвам нацистського терору єврейської національності в урочищі Струнківка. Проєкт пам’ятника спроєктований М. Брагінським і впродовж двох років був споруджений зусиллям і коштом громади Золотоноші. Пам’ятник відкрито у 1998 році. Він виконаний у вигляді семисвічника - менори, що височіє на постаменті. Семисвічник – один з найдавніших єврейських священних символів.
За матеріалами Золотоніського краєзнавчого музею ім. М. Ф. Пономаренка.
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.
