Серед семи кандидатів на посаду міського голови Золотоніської територіальної громади зареєстровано єдину жінку. Це Олена Овчаренко, йде як самовисуванка.
Хоча народилася в Золотоноші і була довгий час учителем математики у Золотоніській школі-інтернаті, останні 4 роки проживала не в рідному місті, а в столиці. Там вчителювала та до сьогодні займається репетиторством, готує учнів до ЗНО з оплатою до 300 грн на годину. Інформацію про свою додаткову комерційну діяльність від виборців в своїй біографії та від податкової кандидатка в мери приховала.
Наразі зрозуміло, що в Золотоношу вона приїжджає наїздами, у проблемах місцевих жителів орієнтується поверхнево, хайпуючи на критиці інших кандидатів. Популярності серед місцевих жителів не має, навиками управління територіальною громадою не володіє, жодною політичною силою не підтримується, хто йде із нею в команді - залишається загадкою. Двічі кандидатка ініціювала зустрічі із виборцями, утім місцеві жителі на зустріч не з’явилися. Але ми, представники підприємства з питної води і дитячого харчування «Еконія», спеціально прийшли на зустріч, щоб задати свої незручні запитання. Олена Овчаренко не вийшла, сховавшись у машині.
Навіщо вчительці із Києва, яка давно не проживає у місті та не має жодного уявлення про управління територіальною громадою, посада мера Золотоноші? Чому вона проігнорувала саме представників «Еконії»? Відповідь слід шукати в самій біографії Олени Овчаренко, у судових реєстрах, а також в її родинних зв’язках із Анатолієм Тітовим, що є виконавцем трьох рейдерських замовлень нашої компанії.
Як Олена Овчаренко банкрутувала у 2007 році КПП «Золотоніська меблева фабрика»
У своїй біографії на особистій сторінці в соціальній мережі Олена Овчаренко зазначає: «До кримінальної відповідальності не притягувалася, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебувала».
І це неправда. Якщо ви зайдете в судові реєстри та знайдете справу за номером №2510700084, ви побачите, що Олена Овчаренко була обвинуваченою за фактом спроби замаху на заволодіння шахрайським шляхом коштів КПП «Золотоніська меблева фабрика» (за статтею 190 «Шахрайство в особливо великих розмірах»). Через це вона перебувала у розшуку. Таку «незначну деталь» своєї біографії майбутня кандидатка вирішила приховати.
Утім махінація, яку Олена Овчаренко спробувала провернути у 2007 році разом із чоловіком Анатолієм Тітовим, завдала прямої шкоди пайовикам ліквідованої фабрики. І вони про це навряд чи забудуть.
Саме Олена Овчаренко у 2007 році розпочала банкрутство колишньої меблевої фабрики. На той час підприємство вже представляло собою руїни і не працювало. Ось так виглядала територія меблевої фабрики на момент, коли її у тому ж році під час ліквідації та продажу на державних торгах її майно викупила компанія «Еконія».
Тим хитрішою виглядала схема Олени Овчаренко.
Заяву про банкрутство меблевої фабрики подала саме Олена Овчаренко, представившись одним із її кредиторів. За цією заявою виходило, що кредитор Олена Овчаренко уклала із «успішною працюючою» меблевою фабрикою договір на поставку 158 куб. м дубової дошки на суму 293 880 грн.
Дошку нібито поставили, прийняв товар від імені фабрики громадянин Р. Курілов, який чомусь в договорі і актах прийому-передачі посаду свою вирішив не зазначати, кошти кредитору Овчаренко нібито не повернули. Це дало їй право розпочати процедуру банкрутства (звичайно, із вимогою першочергово повернути кошти саме їй, минаючи усіх пайовиків).
У суді запідозрили Овчаренко та довели фіктивність цього договору. Зробити це було просто, адже Овчаренко О.А. не змогла надати ні документи, які б підтверджували право її власності на вказану кількість пиломатеріалу, ні документи про походження товару. Не існувало також товаро-транспортних накладних, не зазначено, яким видом транспорту доставлено на фабрику таку величезну кількість лісу та де він взагалі зберігався. Фактично було доведено, що таким товаром Овчаренко О. А. ніколи не володіла, а тому поставляти і продавати нічого не могла.
Насторожував і той факт, що за дивним збігом обставин за декілька років до того саме Олена Овчаренко займала посаду головного бухгалтера КПП «Золотоніська меблева фабрика» (про що свідчать її підписи у договорі з «Укртелекомом»).
Яким чином колишній бухгалтер меблевої фабрики в одну мить стала керівником компанії з продажу пиломатеріалів (до речі в автобіографії про це жодного слова), змогла продати зруйнованій фабриці велетенську кількість лісу – невідомо. Чому договір підписує Руслан Курілов, який, як пізніше з’ясувалося, працював на той час на фабриці кочегаром?
Тож не дивно, що вже у січні 2008 року керуючому ліквідацією збанкрутілої фабрики було заборонено задовольняти вимоги «кредитора» О. А. Овчаренко. Проти неї відкрито кримінальну справу за фактом замаху на заволодіння шахрайським шляхом коштів цієї ж фабрики. Злочин кваліфікували за ст. 4 статті 190 «Шахрайство у особливо великих розмірах».Олену Овчаренко оголошено у розшук.
Після того, як на місці руїн з’явилося сучасне успішне підприємство «Еконія», подружжя Овчаренко і Тітова не припиняє своїх спроб у рейдерський спосіб заволодіти успішним підприємством, використовуючи знайомі їм незаконні махінації та маніпулюючи фактами. Так, у 2018 році Тітов нахабно створив клон на підприємство, використовуючи «чорних реєстраторів». У цьому році сфабрикував кримінальні справи, доказовість яких сьогодні розпадається на очах. Але що найбільше вражає, це нахабність, з якою А. Тітов заявляє себе у цих справах постраждалим від банкрутства меблевої фабрики. Банкрутства, яке влаштувала його власна дружина.
Чому ми, трудовий колектив «Еконії», вирішили вам це розказати? Тому що ми переконані: висування Олени Овчаренко в мери міста - це чергова спроба її чоловіка Анатолія Тітова реалізувати свій шахрайський план по виконанню рейдерського замовлення нашої компанії. За усі роки існування ця родина нічого не створила, жодного разу не допомогла ні місту, ні його жителям. Рейдерство «Еконії» та можливо інших місцевих компаній – ось бізнес цієї родини і єдина мета кандидатки в мери міста.
Математик за фахом, Олена Овчаренко не прорахувала одного - трудовий колектив компанії не буде мовчати, адже кожен напад на компанію з боку членів її родини завдає фінансових збитків нашому підприємству, заважає працювати та відбивається, в першу чергу, на співробітниках – звичайних жителях Золотоноші, захищати яких так прагне кандидатка у мери.
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.
