На хуторі Згар Золотоніської територіальної громади, біля прадавньої кринички з джерельною водою, упав кремезний дуб, який ріс тут протягом більше двох століть. Падаючи, підкошене бурею дерево зламало зруб кринички та понівечило стіл і лавки, дбайливо виготовлені і встановлені обабіч дороги.
Щоосені дуб скидав своє брунатне манто, а щовесни вбирався в оксамитові шати. У його тіні любили відпочити подорожні, погуляти у компанії шашличники, мило побавитись на роздоллі діти. Та віджив свій вік могутній красень, не вистачило йому сил втриматися від поривчастого вітру.
«Упав наш Сторукий... Більше двох століть простояв оберегом лісу, люду, кринички прадавньої... Відразу ж знайшлися "добрі молодці", нашвидку розпилюючи на дрова бідолаху. Робили це поспіхом. Мастило потрапило у воду. По снігу прибрели і на авто приїхали і інші. Люди, бо біда ж: треба лагодити зруб, лави, стіл, чистити криничку. Дякуємо небайдужим згарянам, відомим і простим містянам, що відгукнулися на заклик про допомогу. Звертаємося до добрих людей: не беріть поки що воду! Уклінно просимо "дроворубів": не чіпайте тіло дуба, може, з нього ще витвір мистецтва вийде. Є ідея, і є чоловіки, що слів на вітер не кидають!» – залишила емоційний, сповнений болю допис на своїй сторінці у Фейсбук мешканка Згарів, вчителька Золотоніської зош №6 Надія Максименко.
Маючи намір продовжити життя дуба у мистецьких дерев’яних витворах, місцевий різьбяр Олег Донченко заручився підтримкою директора Золотоніського РЕМу Олександра Середи. Попередньо керівник взяв необхідні для технічних робіт дозволи у міській раді. Золотоніський міський голова Віталій Войцехівський узгодив організаційні питання з керівництвом «Черкасиобленерго». Як розповів Олександр Іванович, майстер мав намір облаштувати оригінальне накриття над криничкою, а з товстого гілля вирізьбити дерев’яні фігури для міського парку. Щоб реалізувати намір, потрібен потужний підйомний кран та людські ресурси. Тож технікою допомогли енергетики, а чоловічою силою − приватна структура «Базис плюс».
Олександр Середа
— Щоб розвернути і покласти дуба акуратно, не пошкодивши зруб і не доламавши стояки з покриттям, ми проморочилися цілий день під дощем, — каже Олександр Середа, якому припала до душі ідея майстра. — Але хотілося допомогти різьбяру, бо нечасто в наш час зустрінещ людину, яка хоче створити щось для інших, для загалу. А коли це Олег Донченко — творча особистість із золотими руками, то його запал передався й нам.
Щоб відслідкувати історію народження та розвитку нового дітища людської думки у фото, до кринички відправився і кореспондент Золотоноша.City. Не змігши через березневе бездоріжжя дістатися на авто, добирався пішки. Очам відкрилася болюча неприваблива картина: два цурпаки-залишки від крислатого дуба, розтрощений зруб та місце трапези і численні купи тирси, що, мов сльози, біліли на чорній землі. На підгір’ї одиноко кліпав оком сухий пеньок – німий свідок безкарного свавілля людини.
— Так, мені вже відомо, що весь наш труд – нанівець, − підтвердив Олександр Середа, коли ми про все побачене йому розповіли. — Крадії розпиляли і вивезли все, що могли. Дуже прикро і боляче.
— Дійсно, залишився тільки комель, − підтвердила Надія Максименко. – Я відразу казала, що затія безнадійна: люди розпиляють і вкрадуть. Як каже Біблія: «не ведают, что творят». Усе пішло на дрова…
Розтанули і потекли численними струмками творчі задуми і труд багатьох людей. Ще донедавна приваблива, окультурена та освячена місцина на хуторі Згар зустрічатиме пусткою, викликаючи розчарування і бурю гніву на голови тих, хто посмів розкрижувати тіло прадавнього дуба на частини…
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.
