Золотоніщина отримала ще одну болісну звістку з фронту. 4 січня 2026 року поблизу населеного пункту Таврійське Запорізького району Запорізької області загинув солдат Андрій Черничук.
Андрій народився 1 січня 1978 року в Черкасах. Закінчив місцеву середню школу №28 із золотою медаллю. З дитинства займався бальними танцями — брав участь у конкурсах, здобував призові місця. Після школи вступив до Черкаського фінансового технікуму, де навчався за спеціальністю «банківська справа» і закінчив його з відзнакою. Згодом працював у черкаському відділенні ПриватБанку.
Прагнення до розвитку привело його до здобуття додаткової вищої освіти: спочатку — на економічному факультеті, пізніше — на юридичному. Працював помічником адвоката. Життя не раз ставило перед ним виклики, однак Андрій завжди залишався людиною праці — наполегливою, відповідальною, надійною. Мав золоті руки: виконував будівельні роботи, працював зі шкірою, умів зварювати. Допомагав батькам, багато часу приділяв роботі на дачі.
У 2024 році, перебуваючи у Золотоноші, попри проблеми зі здоров’ям і непридатність до служби, Андрій добровільно став до лав Збройних сил України. Своє рішення пояснював просто: «Комусь же треба йти».
Він залишив по собі пам’ять про гідну людину, відповідального сина і люблячого батька. У загиблого Захисника залишилися батько Касьян Тимофійович, мати Валентина Петрівна та дев’ятирічна донька Олександра.
Прощання з полеглим Захисником відбулося у вівторок, 20 січня. Об 11:00 церемонія розпочалася у Свято-Успенському соборі міста Золотоноша, поховали воїна на кладовищі села Згарі.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
