Він був шведським хіміком, інженером, винахідником, підприємцем і філантропом. Нобель знав шість мов: шведську, французьку, російську, англійську, німецьку та італійську. Нобель ніколи не був одружений і не мав дітей. Незважаючи на те, що все життя Нобель дотримувався ідей пацифізму, своє багатство він заробив за допомогою виробництва зброї. Він створив мережу заводів із виробництва динаміту та інших вибухових речовин у десятках країн світу.Ще одним важливим джерелом його величезних статків була одна з найбільших нафтових компаній у світі — "Бранобель". Альфред Нобель створив її разом зі своїми братами Людвігом і Робертом.
Він мав 355 винаходів, серед яких найвідоміший – винахід динаміту. Але він не хотів зостатися в пам’яті людства як «торговець смертю» і склав за рік до своєї смерті, яка сталася 10 грудня 1895 р. заповіт, за яким було засновано Нобелівську премію в галузі фізики, хімії, фізіології і медицини та літератури, а також премію Миру. Премію з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля було засновано значно пізніше. Вона почала присуджуватися з 1969 р. за ініціативою Банка Швеції.
Є легенди, чому не присуджується Нобелівська премія з математики. Нібито у його жінки був коханець – математик. Але Нобель за твердженнями численних біографів взагалі не був одружений. Скоріш за все математика не входила в сферу його інтересів і він рахував, що ті відкриття і винаходи, за які дається премія, повинні бути корисними для всього людства.
З початком жовтня кожного року починається Нобелівський тиждень, на протязі якого будуть названі лауреати Нобелівської премії, яка ось уже 116 років є найпрестижнішим визнанням заслуг перед людством і стала символом єднання світу.
Альфред Нобель писав у своєму заповіті, що його «особливе бажання полягає в тому, щоб на присудження премії не впливала національність кандидата, щоб премію одержували найбільш гідні, незалежно від того, скандинави вони чи ні». За висловлюванням преси, це спричинило небувалий ефект, за спільними наслідками гучніший, ніж вибух найденого ним динаміту. Співвітчизники були обурені таким «непатріотизмом» (публічно обурювався навіть король Швеції), а можливі спадкоємці не могли змиритися з втраченим багатством . Шлях від заповіту до його виконання був довгим. Справу слухали в судах Стокгольма, Парижа, голосували в парламенті. Два роки пішло на те, щоб втілити ідею заповіту юридично. І лише в 1900 р. було урочисто затверджено статут і правила, що регламентують діяльність створених Нобелівських структур, які діють і сьогодні. На це був виданий спеціальний указ короля Швеції і перші Нобелівські премії були присуджені в 1901 р. Вони присуджувались кожного року, за винятком Першої і Другої світової війни.
Волю Альфреда Нобеля дотримано. Щорічно восени премію його імені (близько мільйона доларів США) отримують найдостойніші в 6-ти номінаціях. І вже більш ніж століття, 21 жовтня, саме до дня його народження, на прес-конференції оголошуються і публікуються в пресі результати таємного голосування в Нобелівських установах. Це Шведська королівська академія наук в галузі фізики та хімії, в галузі фізіології та медицини – Королівський Каролінський інститут в Стокгольмі, з літератури – Шведська академія в Стокгольмі. Премію Миру присуджує комітет з п’яти чоловік, яких обирає Норвезький стортінг.
Урочиста нагорода номінантів на Нобелівську премію відбувається 10 грудня, в день смерті Альфреда Нобеля, яку вручає король Швеції. Нагороду Миру вручає керівник Нобелівського комітету в присутності короля або королеви Норвегії.
Історія заснування і новий заповіт
Альфред Нобель спочатку в заповіті, складеному 14 березня 1893, висловив бажання направити кошти від своїх патентів на будівництво крематоріїв у великих містах, чим, на його думку, мав займатися стокгольмський Каролінський інститут. Однак 1886 року Папа Римський визнав кремацію неналежною формою поховання.
1895 року Нобель склав інший заповіт, де наказав створити фонд, відсотки з якого будуть видаватися у вигляді премії тим, хто впродовж попереднього року приніс найбільшу користь людству. Зазначені відсотки відповідно до заповіту поділялися на п'ять рівних частин, які призначаються для заохочення відкриттів у галузі фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури та особливі досягнення перед людством у справу миру.
Заповіт Нобеля спочатку був сприйнятий скептично. Чисельна рідня Нобеля вважала себе обділеною і вимагала визнати заповіт незаконним. Лише 26 квітня 1897 року він був затверджений парламентом Норвегії.
Цікаві факти про Нобелівську премію
- Відкриття, за яке вручено премію, і саме вручення нерідко розділяють десятки років. Не раз так бувало, що вчений просто не доживав до отримання Нобелівської премії, а посмертно вона не вручається.
- Близько 20% усіх лауреатів Нобелівської премії мають єврейське походження.
- Фізик Зоммерфельд є своєрідним рекордсменом. Його номінували на Нобелівську премію цілих 84 рази, але він так її не отримав. Однак, вченим він був воістину великим, та й викладачем теж – цілих 7 його учнів згодом отримали премію, якої так і не дочекався їхній учитель.
- З 1969 року Банк Швеції вручає «Премію з економіки імені Альфреда Нобеля» за заслуги в галузі цієї науки. Але, суворо кажучи, Нобелівською премією вона не є.
- Щороку з усіх номінантів відбирають не більше трьох осіб. Якщо переможців більше одного, фінансову винагороду ділять між ними. Але може бути й так, що переможця не буде, якщо Нобелівський комітет вважатиме, що цього року відкриттів, які заслуговують на цю почесну нагороду, не було.
- Розмір фінансової винагороди, що супроводжує Нобелівську премію, коливається щороку. У середньому він становить близько $1 млн.
- Найчастіше, згідно зі статистикою, володарями Нобелівської премії ставали люди, народжені 28 лютого або 21 травня.
- Одним із лауреатів Нобелівської премії був й Альберт Ейнштейн. Однак усі гроші він покірно віддав колишній дружині, тому що за його шлюбним контрактом він зобов'язаний був це зробити. Колишня його дружина явно була персоною вельми далекоглядною.
- За найнепотрібніші відкриття вручають пародійну Шнобелівську премію. Один нідерландський учений із радянським корінням, Андрій Гейм, отримав і Нобелівську премію, і Шнобелівську.
- Один з елементів таблиці Менделєєва називається «нобелій». Його назвали на честь Альфреда Нобеля.
- Знаменитий Махатма Ганді цілих п'ять разів був номінантом на Нобелівську премію миру, але так і не отримав її.
- В епоху правління Адольфа Гітлера німецьким ученим законом заборонялося приймати Нобелівську премію.
- Нобелівська премія може бути вручена за заслуги в одній із цих галузей – медицина, фізика, хімія, суспільство та література.
- Оскільки фонд Нобелівського комітету був сформований із зароблених Альфредом Нобелем за життя грошей, обділені в заповіті родичі намагалися оскаржити його останню волю, але не досягли в цьому успіху.
- Нобелівські комітети розташовуються у Швеції, але комітет, що вручає Нобелівську премію миру, – у Норвегії.
- Одна людина може отримати Нобелівську премію лише один раз у житті. Але історія пам'ятає цілих чотири винятки з цього правила.
- Щороку Нобелівський фонд збирає інформацію про приблизно 3000 видатних учених та їхні відкриття. Номінують у підсумку близько 300 осіб, але кількість переможців, як уже написано вище, не може бути вищою за три.
- Церемонія вручення традиційно проводиться 10 грудня.
- Середній вік Нобелівських лауреатів на момент отримання премії перевищує п'ятдесят років.
- Найстаршому лауреату на церемонії вручення було 90 років, а наймолодшому – 25.
- Нобелівська премія може бути отримана тільки фізичною особою, а ось премія миру може бути вручена як людині, так й організації.
- Близько 43% лауреатів – громадяни США.
- Окремим пунктом у своєму заповіті Альфред Нобель просив вручати премію незалежно від національності кандидатів.
- Всесвітньо відома організація «Червоний хрест» тричі отримувала Нобелівську премію миру.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
