Міське фермерство, також відоме як урбанне фермерство, стає все більш популярним серед мешканців великих міст, проте і маленькі населені пункти не відстають.

У Золотоноші та в нашому районі більшість мешканців мають свій город. Насправді, побутує така думка. Проте все ж більшість дотичні до городів – їх пахають їхні батьки, родичі тощо. Тому аби споживати екологічні фрукти та овочі доводиться застосовувати різні локації - балкони, дахи, двори та навіть громадські місця.

Основними причинами подібного рішення є бажання мати свіжі та екологічно чисті продукти, зменшити витрати на харчування та прагнення до більш сталого способу життя. Розглянемо, як мешканці Золотоноші впроваджують цей тренд у своє повсякденне життя.

Чому міське фермерство стає популярним?

Екологічність

Міське фермерство допомагає зменшити викиди вуглецю, пов'язані з транспортуванням продуктів. Так, це факт. Проте більшість опитаних золотонісців зауважують: самостійно вирощені фрукти та овочі – корисніші, адже не мають шкідливих речовин (нітратів, пестицидів тощо). До того ж вирощування рослин поблизу місця їх споживання скорочує відстань, яку вони мають подолати до столу споживача.

Свіжі продукти – з балкону і до столу

Маючи власний город або сад на балконі, люди можуть чи не щодня споживати свіжі овочі та фрукти, що позитивно впливає на здоров'я. Нагадаю, що 50% гарвардської тарілки здоров’я мають складати - овочі, фрукти та зелень.

Економія коштів

Вирощування власних продуктів може суттєво зменшити витрати на харчування, особливо в умовах зростаючих цін на продовольчі товари.

Місцева жителька Ангеліна зауважує, що уже понад 20 років самостійно збирає насіння та вирощує розсаду, а рештки рослин – компостує.

  • - Я так звикла, і це доволі зручно й вигідно. Мої сусідки зауважують, що з домашнього насіння не така вдала розсада і менш смачні фрукти та овочі. Проте я не згодна. Цьогоріч у мене виросли хороші помідори. Вони були б ще більш насичені, проте спека не дала їм достатньо набратися вологи, але це актуальна проблема для всіх садівників.

Задоволення від процесу

Догляд за рослинами може бути приємним і заспокійливим хобі, яке знімає стрес і приносить задоволення від досягнутих результатів.

  • - Я насолоджуюсь саме процесом, мені подобається фотографувати рослини на різних етапах розвитку. Я самостійно не заготовляю насіння, а люблю обирати різні екзотичні варіанти в маркетплейсах. До прикладу, цьогоріч вирощую білий баклажан. Я не очікувала, що на ньому будуть такі гострі «пазури». Він дійсно колючий, - ділиться з нами власниця невеликої присадибної ділянки Євгенія. – Але колеги по справах городніх вже заходять до мене на гостини.

Форми міського фермерства

Балконні сади – «огірковий рай»

Балкони часто перетворюються на маленькі городи, де вирощуються трави, салати, томати та інші невеликі рослини. Використовуються спеціальні контейнери, горщики та вертикальні конструкції для максимального використання простору.

Ніна Семенівна вирощує на своєму балконі огірки, лимони та зрідка трави.

  • - Мені не так для їжі, як для краси. Чомусь звикли, що на балконах лише квіти можуть рости, але не тут то й було. Огірки ростуть як на городі, тільки встигай їх підв’язувати, аби не поламалися. Головне обирати самозапильні сорти.

У квартирах можна організувати цілі міні-городи, використовуючи підвіконня, спеціальні стелажі та світлодіодні лампи для підсвічування.

Городи для багатоповерхівок

Дахи багатоповерхових будинків стають популярним місцем для вирощування рослин. Тут створюються справжні сади з грядками, теплицями та навіть невеликими ставками.

На жаль, в Золотоноші нам не вдалося знайти таких конструкцій. Але місцини під балконом, призначені для клумб, цілком можуть заполонити різнокольорові помідори та огірки.

Марина вже багато років вирощує овочі під своїм балконом. Справа не легка, проте жінка зауважує, що воно цього варте.

  • - Спочатку я добре підготувала саму клумбу. Необхідно було додатково завезти землю, внести добрива, підготувати опору. Пройшло багато років, а я і зараз дію за принципом: влітку попрацювала – вітамінів підготувала на зиму для всієї родини – а взимку ласуємо.

Марина додає, що це лише здається марудною справою. Насправді головне бажання та необхідна мотивація. Не просто розбити сад хоч надворі, хоч на балконі, а з розумінням для чого це саме вам.

Громадські сади

У багатьох містах створюються громадські сади, де мешканці можуть разом вирощувати продукти. Це не тільки сприяє здоровому харчуванню, але й зміцнює зв'язки в спільноті.

Зокрема такий приклад наразі функціонує у Львові. Співзасновник простору міського садівництва та городництва «Розсадник» Микола Рябина зауважує, що вони творять багатофункціональний публічний простір для комплексної популяризації міського садівництва та городництва з акцентом на культури, які можна вирощувати в гармонії з природними процесами з мінімальними витратами праці і без шкоди для довкілля. Науковці називають їх пермакультурами.

Розсадник - простір міського садівництва та городництва
Розсадник - простір міського садівництва та городництва
Розсадник - простір міського садівництва та городництва
Розсадник - простір міського садівництва та городництва
Розсадник - простір міського садівництва та городництва
Розсадник - простір міського садівництва та городництва

На базі цього львівського простору навіть впроваджено міську програму просвітництва про садівництво.

З чим можливо додатково зіткнуться майбутні аматори міського фермерського господарства?

Брак місця

Для вирішення цієї проблеми використовуються вертикальні сади та гідропонні системи, які дозволяють вирощувати рослини на малих площах.

Ймовірно, що вперше такі системи використовувалися ще 2500 років тому. Чули про «Сади Семіраміди» - туди і ведуть нас їхні сліди. І поки науковці сперечаються про факт їх існування, у стартапи з використанням технологій вертикальних ферм з 2014 до 2020 рік інвестували приблизно $1,8 млрд. На 2020-й загальна площа таких сільгоспугідь становила 30 гектарів.

Забруднення

Міське середовище часто забруднене, тому важливо використовувати чистий ґрунт і воду для вирощування рослин. Також можна застосовувати закриті системи, як-от теплиці. У маленьких тепличках вирощувати мікрозелень може навіть дитина.

З власного досвіду зауважу, що хоч це і просто, проте свої нюанси є. Моя перша мікрозелень – зацвіла… пліснявою. З другою трапилася подібна ситуація – проте вона згнила. Втретє не намагалася.

Тож, якщо будете намагатися, то погугліть інструкцію ретельніше, ніж я.

Недостатньо знань

Багато міських мешканців не мають досвіду у вирощуванні рослин. Вирішити цю проблему допомагають освітні програми, курси та онлайн-ресурси.

Хорошим прикладом є освітня програма для підлітків «‎ПланДій», де діти вчаться самостійно вирощувати овочі для шкільної їдальні. Протягом навчання дітей консультують Микола Рябика та Анжеліка Зозуля. Вони ініціатори вже згаданого у цьому матеріалі простору міського садівництва та городництва «Розсадник».

Shkola-ferma na LvivshchyniШкола-ферма: як учні на Львівщині вирощують городину для шкільної їдальні Фото: ОсвіторіяАвтор: Тетяна Джафарова

Як приклад, на Золотоніщині вже функціонують «Сади перемоги» — їхніми прототипами стали овочеві, фруктові й трав’яні сади, висаджені під час Першої та Другої світових воєн у приватних резиденціях і громадських парках США, Великої Британії, Канади, Австралії та Німеччини.

Як повідомила староста села Крупське Надія Хомут, працівники Крупського навчально-виховного комплексу вирішили вступити до лав «городніх військ» і долучитися до корисної програми «Садів…». У цей тяжкий для країни час завзяті працівники освітнього закладу під очільництвом креативної і непосидючої директорки Любові Безкровної опорядили аж 10 соток землі!

Для реалізації свого задуму активісти розпахали закинуту земельну ділянку поруч із школою.
Вони намагалися висадити якнайбільше культур, які є у щоденному вжитку школярів та дошкільнят: це і картопля, і морква, і столовий буряк, і цибуля, і квасоля.
Працьовиті освітяни щиро переконані, що коли восени НВК запрацює у звичайному режимі, вихованці отримають нагоду харчуватися смачними овочами без домішок та зрощених з любов’ю!

Першими на Золотоніщині цю кампанію впровадили в школах. Освітяни гімназії ім. С. Д. Скляренка підхопили ідею і зробили пришкільний садок.

  • — Ми висадили 21 саджанець ялівцю, 42 кущі самшиту і юки, ще барбарис, - сказала директорка гімназії Валентина Боченкова. – Вони нагадуватимуть кожному про українські міста-герої, які зазнали нищівних бомбувань рашистськими військами.
До створення власних «Садів Перемоги» можуть приєднатися і містяни, що мають дачу чи город, і мешканці сіл
. А ще – переселенці з інших областей.
Для цієї благої справи з вирощування овочів слід раціонально використати не тільки власні присадибні ділянки, а й покинуті городи.

Навчаючись в гімназії я особисто проходила літню практику, де моїм обов’язком був догляд за клумбою. Її періодично необхідно було поливати, сапати, досаджувати рослини.

Тож свої освітні ініціативи Золотоніщина теж має, і може поділитися власним досвідом.

Міське фермерство стає невід'ємною частиною життя сучасних міст. Воно не тільки забезпечує людей свіжими та корисними продуктами, але й сприяє покращенню якості життя, зміцненню громад та зменшенню негативного впливу на довкілля. У майбутньому можна очікувати подальшого розвитку цього тренду, а також появи нових технологій та методів, що полегшують процес вирощування рослин у міських умовах.

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися