Після переходу на Новоюліанський календар Різдво святкуємо – і віряни східного, і західного обряду – 25 грудня. То чому ж одні святкують Великдень 31 березня, а інші -5 травня, з відривом у 5 тижнів. Спробуємо розібратися.
1 вересня 2023 року православна та греко-католицька церкви України перейшли з юліанського на новоюліанський календар (тобто вдосконалену форму юліанського календаря). З цим переходом православні християни східного обряду та греко-католики України Різдво святкують 25 грудня, а не 7 січня. При цьому на Великдень та інші свята, дати яких визначаються за місячним календарем, це рішення не впливає. Оскільки вони «рухомі», тобто не прив’язані до конкретного числа.
У святкуванні Пасхи не відбулися зміни тому, що це свято – рухоме і визначається за астрономічним календарем, тобто його святкують у першу неділю після першого повного місяця від весняного рівнодення. Таке рішення ухвалили на першому Нікейському соборі у 325 році. До Юліанського календаря прив’язана стара методика визначення дати Великодня (т.зв. Пасхалія), яку в 325 році затвердив Нікейський собор тоді ще єдиної церкви.
Про Великий піст
Цьогорічний Великий піст для православних розпочався 18 березня. У цей час віряни відмовляються від м’ясної та молочної їжі, а також від розваг, веселощів та святкувань. Вважається, що Великий піст найважливіший і найтриваліший з усіх православних постів. Щороку цей період триває 48 днів і закінчується напередодні Великодня, 4 травня. Тож уже 5 травня віряни зможуть повернутися до звичного способу життя.
Весь піст ділиться на:
-
святу Чотиридесятницю (це 5 седмиць (тижнів) + 5 днів);
-
Лазареву суботу;
-
Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя) – 28 квітня;
-
Страсну седмицю (тиждень перед Великоднем (6 днів).
Кожен із семи тижнів наповнений особливим духовним змістом.
Історія Великого посту
Церква встановила Великий піст у пам'ять про поневіряння Сина Божого пустелею. 40 днів він, нібито, відмовляв собі у спокусі, не споживав м'ясні страви, не веселився і не розважався.
Перший день Великоднього посту відомий як Чистий понеділок, а весь перший тиждень називається Чистою седмицею. У минулому у цей день люди споживали гриби, соління та квашення. Другий тиждень посту названий Друга седмиця. Саме тоді дівчата в давнину починали вишивати свої майбутні весільні сукні.
Третій та четвертий тижні відомі як Хрестопоклонні. У четвер господині зазвичай пекли печиво з пісного тіста у вигляді «хрестів» з родзинками посередині. Хрест мав особливе значення для вірян, адже Ісус Христос прийняв смерть заради людства саме на хресті.
П'ятий тиждень називається Похвальною седмицею, а шостий – Вербною неділею. Субота Вербної неділі має назву Лазарева субота, коли вшановується пам'ять про Лазаря, брата Марфи і Марії, якого воскресив Ісус Христос.
Традиції Світлого Христового Воскресіння
Традиції та заборони на Великдень в Україні мають довгу історію і зберігаються протягом багатьох століть. Період перед Великоднем відзначається підготовкою, яка включає генеральне прибирання в домі, фарбування яєць, приготування м'ясних страв та випічки, зокрема традиційних пасок.
У сам день Воскресіння Христового українці освячують кошик із продуктами, які будуть використовуватися на святковій вечері. За святковим столом збирається вся родина, а на ньому з'являються традиційні страви, такі як холодець, ковбаси, крашанки та писанки, а також паски на десерт.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
