Зранена і зболена сьогодні Україна, серця матерів та батьків, дружин і осиротілих дітей, побратимів і посестер, бо втрачають дорогих і рідних людей – українських воїнів-захисників, які ціною власного життя захищають нас від московита-окупанта.
Церемонія прощання із загиблим Героєм-земляком у Золотоноші проходить у Меморіальному парку. На важку, у моральному плані, процедуру приходить незначна частка містян, серед яких ті, чиї рідні вже ніколи не стануть на рідний поріг. Інші – зайняті своїми власними справами.
Основна частка, окрім рідних, службовці державних структур, офіси яких найближче. «А якщо поховання у вихідний припаде, хто тоді прийде?» - чи то питає, чи то дивується службовця.
7 листопада 2023 року. Прощання із 37-річним Русланом Курятником. У парку – серед інших, багато колег загиблого. Один з чоловіків розчулено плаче. «Я оце вперше тут. Це так важко!» Вперше? 622 день війни! Важко? А отим 70-и, чиї портрети на банерах на Алеї Пам’яті було легко? А тим 20-річним, хто зараз на передовій легше?
12 листопада 2023 року. Остання земна дорога Сергія Чмира. Люди, котрі прийшли вперше (!) відразу кидаються у вічі. Вони шикуються у коридор на Алеї Пам’яті, гадки не маючи кудою заїжджатиме катафалк. Інші чекають безпосередньо на місці церемонії – у середині парку на крузі. А як же живий коридор, люди?
У неділю ми відзняли відео, як зустрічають траурний кортеж на вулицях Золотоноші. Дали у порівнянні вшанування загиблого Героя у Рівному. Якщо водій і зупинив авто, то полінувався вийти. А перехожі не схилилися, не стали на коліна в скорботі. Що у нашій свідомості не так? Що у наших головах, серцях, душах – не так? Ми черствіші, ми байдужіші? Ми ділимо горе на своє і чуже?..
Хлопці нас не ділили. Вони стояли за ВСІХ! Вони віддали своє життя за ВСІХ, залишивши дітей сиротами, а 30-річних дружин вдовами! І повернулися на щиті!
Єдине, що ми можемо зробити для них на їхній останній земній дорозі, провести з честю, з почуттям вдячності за подароване сьогодення. За можливість жити і не бачити страхіть руйнівної, нещадної війни. Пам’ятаймо про це і виховуймо у собі ВДЯЧНІСТЬ і ШАНУ!
15 листопада. 630 день кровопролитної війни. Тема важка. Ніхто нікого не збирається вчити, як жити. У кожного своя правда і тисячі причин. Не шукайте виправдання. І не питайте: «За що?»
.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
