Стіни шкільних спортзалів переживали різні часи: змагання, тренування, заняття, постійний гамір спортсменів чи вболівальників – не так важливо, головне – дух змагань, спортивний шквал емоцій. Свого часу саме тут займалися і ті, кого сьогодні ми гордо величаємо Героями.
Щоправда, раніше емоції під час змагань створювали атмосферу азарту та захоплення, а нині кожна подача відлунюється гордим «Героям слава!». За кожну «безтурботну» хвилину гри, яка для декого стає відрадою або і спасінням, за можливість згадати старі часи, вдягнути форму чи прокричати слова підтримки ми дякуємо усім захисникам. Вони дарують нам можливість і достойно вшанувати пам'ять, закарбувати світлі спомини про полеглих Героїв.
3 грудня, у суботу, у спортивному залі гімназії ім. С.Д. Скляренка за підтримки ГО «Золотоніський координаційний комітет сприяння обороні України» відбулися змагання з волейболу в пам'ять загиблого Героя України Валерія Підвального.
Він з початку війни брав активну участь у обороні нашої держави. Розпочав як волонтер у громадській організації під керівництвом Вячеслава Назаренка. Призвали до служби Валерія Підвального у травні 2022 року.
Сержант Підвальний загинув 12 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання неподалік села Опитне Покровського району на Донеччині. Його взвод потрапив в оточення, Валерій залишився на позиції прикривати відхід своїх товаришів. Ціною власного життя він врятував інших хлопців.
–Так народжуються герої, які жили поряд з нами. Ми знали, ми бачили Валерія – це справжній герой, який віддав життя за свою родину, за свою державу, за нас, за Україну. Ми будемо завжди його пам’ятати, збиратися ось так, по-дружньому, аби згадати Валерія, який все життя займався спортом, грав у футбол, баскетбол, волейбол, — розповів один із організаторів змагань Олександр Одинець.
Про Героя згадують як про простого, хорошого – свого хлопця. Тож організатори вкладали у змагання бажання зіграти «у контексті сімейності»: щиро, дружно, із дотриманням спортивної етики. На змагання запросили родину Підвальних – дружину Ларису, невістку Ірину, брата із сім’єю.
– Мені дуже приємно, що ви не забуваєте про нього, що зробили такий день сьогодні. Валерій дуже любив грати у волейбол, і я пам’ятаю як взимку у заметіль питаю в нього: «Куди ти йдеш?», а він: «Піду до хлопців!». Я просто дуже вам вдячна за цей день, – подякувала пані Лариса.
До ігор долучилися команди з Антипівки та Драбівець, команди «Гімназія» та «Ветерани». У результаті 1 місце посіла команда з Драбівець, 2 - «Ветерани», 3 - «Гімназія», 4 - команда з Антипівки. Подібних змагань шкільний спортзал не бачив, і хоч як би ми не мріяли, щоб таких приводів взагалі ніколи не трапилося або принаймні не трапилося знову, жорсткий світ диктує свої правила, та наші воїни з честю обороняють свою землю, захищають нас від кривавих загарбників-терористів.
— Важка у вічності хода... Тяжко говорити про Валерія Підвального у минулому часі. Але нам потрібно жити, дочекатись перемоги і розбудовувати нашу країну. Молитвою, добрим словом, думками ми будемо згадувати життєвий шлях Героя Валерія Підвального, який захищав Україну і наше майбутнє. Господь відкрив йому двері раю, бо пішов він на небо нескореним! Герої не вмирають. Герої живуть вічно, поки про них говорять, — додала директорка гімназії Валентина Боченкова, і поділилася віршованими рядками:
Найкращі з кращих падають від куль,
Грудьми своїми землю прикривають.
Сумним набатом в селах і містах
Звучать слова: «Герої не вмирають!».
Під час змагання була також установлена скринька для збору коштів на підтримку ЗСУ, до якої пожертвували 2045 грн.
Навіть у найтемніші часи маленький промінь світла здатен вселити віру і надію. Наші захисники сильні, українці незламні, а добро завжди перемагає зло.
Слава Україні! Героям Слава!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
